Проблемні борги

У липні з українців почнуть автоматично стягувати борги: як це відбуватиметься?

22 червня 2021, 09:02Новини574

Этот материал также доступен на русском

Головними лазівками боржників, за прогнозами юристів, буде зберігання заощаджень в готівці, щоб уникнути списання.

  • Посилання скопійованоlink copied

Уже з липня з банківських рахунків українців, які мають борги, почнеться автоматичне списання коштів. У Міністерстві юстиції називають такий крок прогресом. Про це йдеться в новинному блоці на “Першому Незалежному”.

Відомо, що такий механізм в Україні діє вже протягом двох років. Але поки кошти лише арештовували.

Юрист Артур Кіян каже, що на сьогодні, за даними Мін’юсту, 7 банків підключилися до такої ініціативи. Але в відомстві очікують, що ще близько 40 це зроблять, а в подальшому – всі 70.

Заблокувати рахунки буде нескладно, кажуть фахівці, але списати кошти – набагато важче. Це стане можливо, якщо банк отримає всі необхідні документи, причому до певних строків це ніяк не прив’язано. Але є і проблема, яка загрожуватиме українцям: якщо вирок суду щодо боржника буде неправомірним, судова тяганина займе багато часу. Більше того, незаконно стягнені кошти не повернуться.

“Держава вирішила своє питання. Маючи недосконалу судову, правоохоронну, виконавчу системи, вона вішає всі ці проблеми на громадянина. Ця ініціатива однозначно шкідлива для громадян, незаконна, неправова, протирічить верховенству права та основним правовим доктринам і протирічить Конституції України”, – коментує ініціативу Мін’юсту адвокат Денис Нев’ядомський.

Банки поки не коментують, як на практиці виконуватимуть рішення Мін’юсту, бо розуміють, що це знизить довіру клієнтів. Очікується, що самі боржники будуть обходити це і не зберігатимуть грошей на рахунках.

Артур Кіян каже, що процедура стягнення боргів буде така: банк повідомить виконавця протягом години, що є рахунок, на ньому достатньо коштів. Виконавець складе постанову про арешт, відправить до банку. Банк в порядку черговості накладе арешт. У цей період, коли обмін файлами буде відбуватися, кошти можуть бути раптом переведені на інший рахунок.

“Реакція може бути така, що боржники, які тримали в банках якісь гроші для поточних розрахунків, вони виведуть гроші з банку й триматимуть максимально все в готівковій формі”, – прогнозує економічний експерт Віктор Скаршевський.

Повідомляється, що така практика автоматичного списання боргів популярна за кордоном, але за умови досконалості правоохоронної та судової системи.

Варто зазначити, що в Україні це навряд чи буде ефективно діяти. Хоча б тому, що чимало боржників не мають банківських рахунків.

За даними Opendatabot.ua, у квітні 2021 року в Україні нараховувалося 5,5 млн гривень боргів населення. Ще на початку 2020 року ця цифра була на рівні 3 млн 800 тис. гривень.

Нагадаємо, у березні 2021 року Міністерство юстиції дозволило фінансовим установам автоматично списувати заборгованості в українців, гроші яких зберігаються у 7 банках.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Думка експерта

Бажаєте стати автором borg.expert?

Матеріали за темою

Виконавча діяльність

Статті • Стягнення боргiв
У перспективі, як не прикро це казати, саме війна може стати каталізатором для модернізації виконавчої системи, як з технологічного, так і з управлінського погляду

Виконавча діяльність

Статті • Стягнення боргiв
Виконання судових рішень відносно державних підприємств є суттєво утрудненим діючими мораторіями

Законодавство

Статті • Влада i люди
Арбітражні керуючі не мають наміру заміщати АРМА, але хочуть прозорих правил роботи, зрозумілого договору та чіткого розподілу прав і обов’язків

Законодавство

Статті • Влада i люди
Безальтернативне скасування ГК створить чимало прогалин у законодавстві

Виконавча діяльність

Статті • Стягнення боргiв
Примусове виконання аграрних нот має певні особливості

Арбітражна практика

Статті • Стягнення боргiв
Згідно з Прикінцевими положеннями цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування (тобто з 23.01.2025), а положення про превентивну реструктуризацію – ще через шість…