У Європі неоліту жили вправні кулінари: археологи знайшли сліди складних рецептів

Археологи дійшли висновку, що мешканці Європи періоду неоліту були значно більш вправними кулінарами, ніж вважалося раніше. Про це свідчать результати хімічного аналізу залишків їжі, що збереглися на уламках глиняного посуду віком кілька тисяч років.

Дослідження проводилося на черепках посуду, знайдених на 13 археологічних пам’ятках у країнах Північної та Східної Європи. Ці знахідки належать до часу до початку бронзового віку, коли глиняний посуд уже активно використовувався для приготування їжі.

Що їли люди неоліту

Хімічний аналіз залишків їжі показав, що раціон тогочасних людей був досить різноманітним. На внутрішніх поверхнях посуду виявили сліди:

• м’яса та риби;
• молюсків;
• фруктів і ягід, зокрема калини;
• зелених овочів і коренеплодів;
• зернових культур, серед яких ячмінь, дикий овес і метлиця;
• дикорослих рослин і трав — лободи, амаранту, дикого часнику та земляного каштана.

Давні «рецепти» та кулінарна майстерність

Дослідники зазначають, що мешканці неолітичної Європи не просто варили продукти окремо. Аналіз показав, що вони комбінували різні інгредієнти, створюючи складні страви.

Зокрема, у посуді часто знаходять поєднання м’яса або риби з овочами, зерновими та ароматними травами. Це свідчить про те, що давні кухарі усвідомлено підбирали інгредієнти, щоб страва була не лише поживною, а й смачною та ароматною.

На думку науковців, така кулінарна практика демонструє, що вже тисячі років тому люди прагнули балансу смаку, текстури й аромату, фактично створюючи прототипи сучасних рецептів.