Сучасна нафтова криза стала найбільшою у цьому столітті

Протягом першого місяця відкритого військового конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном світові ціни на нафту марки Brent злетіли на 80%. Головним чинником паніки на світових ринках стало фактичне блокування Ормузької протоки, що зробило поточну кризу наймасштабнішим нафтовим шоком XXI століття, який за темпами зростання вартості енергоносіїв перевершив наслідки «Арабської весни» та війни в Іраку.

Блокування протоки та рекордне зростання котирувань

Історичний аналіз реакції нафтового ринку на геополітичні події свідчить про чітку закономірність: будь-яка загроза фізичним поставкам сировини миттєво штовхає ціни вгору. Однак динаміка поточної кризи виявилася абсолютно аномальною. З початку військових дій 27 лютого 2026 року еталонна марка нафти Brent (яка визначає ціноутворення для близько 70% усієї нафти, що торгується у світі) продемонструвала вертикальний стрибок. Станом на 2 квітня — всього на 34-й день конфлікту — котирування зросли на 80%.

Критична залежність глобальної логістики від Ормузької протоки стала ключовим фактором цього зростання. За звичайних умов через цей вузький морський коридор проходить близько 20 % світових поставок нафти. Його закриття призвело до миттєвого фізичного дефіциту, який учасники ринку зараз активно враховують у ціні ф’ючерсів.

Історична перспектива: коли війни призводили до зростання цін

У порівнянні з попередніми конфліктами цього століття, які загрожували нафтовидобувним регіонам, нинішній ціновий шок виглядає найрадикальнішим. Динаміка зростання вартості нафти марки Brent у перші 60 днів після ключових подій минулого була значно стриманішою:

• «Арабська весна»: ціни зросли приблизно на 20%.
• Війна в Іраку: зростання склало близько 15% (відлік 60-денного періоду ведеться з моменту схвалення атаки Конгресом США). Важливо зазначити, що цей ціновий стрибок також був підкріплений національним страйком у Венесуелі, через який видобуток нафти в цій країні обвалився на 90% — з 3,2 млн до 50 тисяч барелів на добу.
• Російсько-українська війна: котирування зросли приблизно на 10 % у перші місяці повномасштабного вторгнення.

Кризи попиту: коли економіка зупиняється

Зовсім протилежну реакцію демонструє нафтовий ринок під час подій, що підривають глобальний економічний попит. Якщо війни на Близькому Сході викликають дефіцит пропозиції, то масштабні фінансові або епідеміологічні катастрофи призводять до надлишку сировини та обвалу цін:

• Терористичні атаки 11 вересня та війна в Афганістані: ціни впали більш ніж на 10% через параліч міжнародної авіації та побоювання інвесторів щодо глобального тероризму.
• Велика фінансова криза 2008 року: припинення кредитування та падіння промислового виробництва призвели до обвалу цін на нафту на 60%.
• Пандемія COVID-19: жорсткі локдауни призвели до безпрецедентного обвалу споживання — протягом 60 днів після оголошення ВООЗ надзвичайної ситуації міжнародного значення ціни впали майже на 80%.

Стратегічна вразливість світової логістики

За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), через Ормузьку протоку щодня транспортується близько 20 мільйонів барелів нафти та нафтопродуктів. Понад 80% цього обсягу історично направляється на азіатські ринки (зокрема, до Китаю, Індії, Японії та Південної Кореї, промисловість яких критично залежить від цих поставок). Окрім сирої нафти, протока є вкрай важливою артерією для транзиту скрапленого природного газу (СПГ) з Катару та ОАЕ (майже 20% світової торгівлі СПГ). Альтернативні трубопровідні потужності Саудівської Аравії та ОАЕ в обхід протоки здатні компенсувати лише від 3,5 до 5,5 млн барелів на добу. Це робить перекриття Ормуза не просто регіональною логістичною проблемою, а фактором гарантованого колапсу всієї світової енергетичної архітектури.