Доходи українців візьмуть під контроль: що зміниться та кого це стосується

Українська економіка поступово позбувається «сірих зон» у сфері онлайн-заробітків. 8 квітня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №15111-д, який має врегулювати оподаткування доходів, отриманих через цифрові сервіси.

Чому саме зараз влада вирішила ввести податок на онлайн-доходи?

Це рішення пов’язане не лише з внутрішньою податковою політикою. Ініціатива входить до переліку зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом.

Виконання таких умов відкриває доступ до фінансової допомоги, що критично важлива для бюджету під час війни. У цьому ж контексті влада розглядає й інші джерела доходів — від змін на валютному ринку до нових податків, зокрема для власників електромобілів.

У разі остаточного ухвалення закону Державна податкова служба отримає право системно відстежувати доходи громадян, отримані через інтернет-сервіси. Йдеться про широкий спектр платформ — від сервісів оренди житла, таких як Booking чи Airbnb, до агрегаторів таксі (Bolt, Uklon, Glovo) і маркетплейсів на кшталт OLX або Prom.

Ключова новація — автоматичний обмін інформацією. Платформи будуть передавати дані про доходи своїх користувачів податковим органам. Це фактично ліквідує можливість приховувати регулярні заробітки в мережі.

Які доходи оподаткують, а які ні?

Законопроєкт пропонує чітке розмежування між разовими продажами та системною діяльністю. Згідно з його положеннями:

• до 2 тисяч євро на рік або до трьох операцій — без податків;
• доходи до 6,6 млн грн оподатковуватимуться за пільговою ставкою: 5% ПДФО плюс 5% військового збору;
• понад 6,6 млн грн — вже стандартне навантаження: 18% податку на доходи плюс 5% військового збору.

Такий підхід має стимулювати легалізацію малого заробітку, не створюючи надмірного тиску на тих, хто продає речі епізодично.

Як змінюється фінансовий контроль і чи залишаться «сіри» доходи?

Фахівці зазначають, що цифровізація фінансової системи поступово унеможливлює приховування прибутків. Банківський моніторинг, автоматичний обмін даними та аналітика транзакцій дозволяють швидко виявляти системні заробітки.

У результаті держава послідовно закриває лазівки для неофіційної діяльності. Новий закон має стати логічним продовженням цього процесу та остаточно інтегрувати gig-економіку в податкову систему.

Що Верховна Рада вирішили щодо військового збору?

На цьому ж засіданні парламент ухвалив рішення про продовження дії військового збору. Його збережуть ще на три роки після завершення війни, а отримані кошти спрямовуватимуть на відбудову країни та виконання міжнародних зобов’язань. Ставки для громадян і бізнесу залишаються незмінними.