Що таке смарт-контракти?

Впровадження технології блокчейн призвело до розвитку біткоіну та інших криптовалют. Але, цифрові валюти – це не єдине благо від такої інновації. Неабияку користь може отримати кожен, використовуючи смарт-контракти. Що таке smart-contract, – розповідає Prostobank.ua.

Смарт-контракт – це комп’ютерний аналог звичайних договорів, спеціальна програма (алгоритм), яка виконує якісь дії при виконанні сторонами угоди певних умов, наприклад, відправляє гроші продавцю при поставці товару покупцеві належної якості. Smart-contracts надають можливість безпечно обмінюватися криптовалютами, грошима, цінними паперами, а також іншими товарами і послугами безпосередньо між учасниками угоди, без участі посередників.

Для поліпшення розуміння, розглянемо смарт-контракти на прикладі придбання побутової техніки, наприклад, ноутбука. Припустимо, ви хочете купити ноубук, для зменшення витрат – шукаєте в Інтернеті найнижчу ціну на цікаву модель, і потрапляєте на маловідомий Інтернет-магазин. Вам не хотілося б відправляти всю суму за покупку авансом, так як ви раніше нічого не чули про продавця. А магазин не погоджується відправляти товар на пошту, а раптом ви передумаєте з покупкою, тоді продавцю доведеться сплатити транспортні витрати з доставки техніки до Вас і назад на склад, що позначиться на прибутковості його бізнесу.

В цьому випадку приходять на допомогу смарт-контракти. Припустимо, існує якась програма, в рамках якої:

• ви вибираєте ноутбук в Інтернет-магазині;
• перераховуєте суму в оплату покупки не на рахунок продавця, а на спеціальний рахунок;
• продавцю приходить повідомлення, що ви відправили суму оплати на спеціальний рахунок;
• Інтернет-магазин відправляє вам поштою придбаний товар;
• ви отримуєте його на пошті;
• продавцю приходить повідомлення про отримання товару, сума покупки зараховується на рахунок магазину.

Це зручніше, дешевше і швидше, ніж якби покупець оплатив спочатку продавцеві суму поштових витрат, а при отриманні товару – і його повну вартість. Однак на практиці реалізувати наш приклад досить складно, адже в цьому випадку смарт-контракт повинен взаємодіяти і з сайтом Інтернет-магазину, і з платіжною системою і з поштою, що має технологічні та юридичні ризики. Тому, смарт-contacts зараз застосовуються в основному для операцій, пов’язаних з купівлею/продажем криптовалют, коли у сторін угоди відкриті рахунки на одній біржі або в блокчейн-платформі.

Історія появи технології

Концепція смарт-контрактів з’явилася в 1994 році, коли криптограф і фахівець в області права Нік Сабо прийшов до висновку, що за допомогою електронного децентралізованого реєстру можна укладати контракти, що виконуються автоматично. Однак на практиці реалізувати цю ідею вийшло лише в 2008 році, завдяки появі технології блокчейн в криптовалюті біткоін.

Справа в тому, що концепція блокчейн, використовувана в криптовалютах, передбачає зберігання в кожній операції інформації (ланцюжка даних) про всі проведені раніше операції, при цьому такий реєстр зберігається не на одному центральному сервері, а у кожного активного учасника мережі, якого називають «нодом». Все це робить смарт-контракти максимально інформативними (наприклад, можна подивитися інформацію про всіх власників нерухомості з моменту її будівництва) і захищеними від шахрайства (не можна зламати або підробити сервер з даними, так як інформація про угоди та їх умови є у всіх активних користувачів системи).

У той же час повністю реалізувати концепцію смарт-контрактів в біткоінах не вийшло, так як творці криптовалюти обмежили програмування смарт-контрактів з метою безпеки.

Активний розвиток smart-contracts отримали лише в 2013 році з появою цифрової валюти ethereum. Її засновник Віталій Бутерін розширив можливості створення смарт-контрактів в середовищі ефіріума, створивши універсальну децентралізовану блокчейн-платформу з можливістю програмування різних систем зберігання і обробки даних на мові Тьюринг. Головна вимога – умови контракту повинні бути описані як математичні правила. Сьогодні до платформ, в яких можуть бути реалізовані смарт-контракти, додалися системи Side Chains і NXT.

Залежно від рівня автоматизації, smart-contracts можуть бути:

• повністю автоматизованими;
• переважно на паперовому носії, однак частина пунктів договору перенесені в смарт-контракт, наприклад, проведення транзакцій;
• з копією на паперовому носії

Чи можуть бути помилки і вразливі місця в програмному коді смарт-контракту?

Так, внаслідок хакерської атаки на проект «The DAO» в липні 2016 року зловмисникам вдалося вивести з системи 64 млн. доларів. Складність в побудові алгоритму коду, так як потрібно передбачити всі можливі варіанти розвитку подій. Є ймовірність втрати ключів доступу або паролів до смарт-контракту сторонами угоди. Система сприймає умови контракту з точністю, без урахування форс-мажорів. Нема законодавчої бази використання «розумних» контрактів.

Застосування концепції

Як ми писали раніше, зважаючи на більш підходящі (прості) умови для використання, смарт-контракти найчастіше застосовуються для покупки/продажу криптовалют. Але, при більш масовому впровадженні технологій блокчейн, синхронізації таких платформ з іншими використовуваними в побуті програмами і законодавчому врегулювання смарт-контрактів, вони можуть широко використовуватися у сферах: обліку та передачі прав власності; операцій з цінними паперами; проведення міжнародних розрахунків, наприклад, з використанням акредитиву; ідентифікації особистості; фінансової звітності; обробки платежів по кредитах; складання та передачі активів за заповітом; перевірки на відповідність поставлених товарів встановленим стандартам тощо.