Російська економіка вже в «зоні смерті»: воєнний сектор зростає, цивільний стискається, а бюджет під тиском

Російська економіка демонструє суперечливу динаміку: формальні показники не сигналізують про колапс, однак структура зростання дедалі більше спирається на воєнні витрати й бюджетне перерозподілення, тоді як цивільні галузі втрачають імпульс.

Воєнна концентрація ресурсів і «негативна рівновага»

За підсумками 2025 року зростання ВВП становило близько 1%, а очікування на 2026-й ще слабші. За останні чотири роки економіка фактично розділилася на два сегменти. Військово-промисловий комплекс, який поглинає приблизно 8% ВВП, зростає та отримує пріоритетний доступ до фінансування, кадрів і виробничих потужностей. Натомість цивільні галузі стагнують або скорочуються.

Із загального приросту промислового виробництва на 18,3% за три роки весь приріст забезпечила оборонка; цивільний сектор за цей період фактично зменшився. Поточна модель підтримується бюджетними трансфертами, що формують штучну зайнятість і попит усередині країни. Це внутрішнє перерозподілення, яке не створює нового довгострокового ресурсу розвитку.

Фінансова стійкість слабшає. Дефіцит бюджету у 2025 році зріс до 5,6 трлн рублів (2,6% ВВП) — максимуму з пандемійного періоду. Витрати на обслуговування держборгу вже перевищують сукупні видатки на освіту та охорону здоров’я. Нафтогазові доходи в січні скоротилися удвічі рік до року — до менш ніж 400 млрд рублів — на тлі дисконту Urals у 25–30% до Brent.

Нафта зі знижкою і втрати експортної виручки

У лютому знижка на російський сорт Urals перевищила $27 за барель (дані Argus). У порту Приморськ дисконт до північноморського датованого еталону (NSD) зріс до $27,3 проти $26,7 у січні — навіть попри те, що сам NSD подорожчав більш ніж на $4, до $70,8 за барель. Тобто зростання глобальних котирувань не конвертується у виручку російських експортерів.

У Новоросійську для партій Urals на суднах Suezmax знижка збільшилася до $27,53 (з $27,05), для Aframax — до $29,33 (з $29,17). На кінцевих ринках дисконт також розширився: для Індії (DAP West Coast India) — до $11,6 з $9,34, для Китаю (DAP Shandong) — до $11 з $9,4. Це свідчить про слабку переговорну позицію навіть на азійських напрямках. Часткове скорочення знижки зафіксовано лише по ESPO в Козьміно (до $13 проти $13,81), але це не змінює загальної картини: ключовий експортний сорт продається з глибокими дисконтом, що системно скорочує валютні надходження і тисне на бюджет.

Пальне дорожчає попри дешевшу нафту

Роздрібні ціни на бензин зростають навіть за зміцнення рубля та зниження світових цін на нафту. За даними Росстату, подорожчання поступове, але безперервне — зв’язок між дешевшою нафтою та цінами на заправках ослаб. Вартість дедалі більше визначається податковим навантаженням і фіскальною політикою.

Із 9 по 13 лютого оптові ціни різко підскочили: Аи-92 — на 6,9% (до 62 431 руб./т), Аи-95 — на 5,8% (до 63 545 руб./т). На Санкт-Петербурзькій біржі Аи-95 досяг 63 787 руб./т — максимуму за два місяці. Після атак безпілотників було зупинено виробництво бензину на Волгоградському НПЗ (13 млн т на рік), повідомлялося також про займання на Ухтинському НПЗ. Побоювання скорочення пропозиції спровокували ажіотаж на біржі, а ринок став більш чутливим до інфраструктурних ризиків.

Банк росії зафіксував у лютому різке гальмування ділової активності: індикатор бізнес-клімату знизився до 0,2 пункту проти 1,5 у січні. Компанії стриманіше оцінюють поточний попит і виробництво; цінові очікування зменшилися після чотиримісячного зростання.

Уряд водночас запускає позапланове підвищення залізничних тарифів для підтримки РЖД. З 1 березня 2026 року вантажні перевезення подорожчають ще на 1% через «підвищувальний коефіцієнт» на транспортну безпеку. Після втрати 14% вантажоперевезень і накопичення близько 4 трлн рублів боргу компанія просила 200 млрд рублів із Фонду національного добробуту; Мінфін погодив 65 млрд. Очікувані 22,3 млрд рублів від нового підвищення виглядають незначними на тлі багатотрильйонного боргу, тоді як витрати бізнесу зростають.

Хвиля банкрутств у нафтовидобутку

На тлі падіння цін на російську нафту до $40 за барель і нижче та посилення санкцій невеликі видобувні компанії втрачають платоспроможність. ВТБ ініціює банкрутство групи First Oil (ХМАО) із боргом близько 6 млрд рублів і річним видобутком 500 тис. тонн. Розпочато процедуру щодо НК «Янгпур» (ЯНАО); раніше збанкрутували Астраханська нафтова компанія та НК «Горний». За даними Росстату, близько половини нафтогазових компаній є збитковими; їхній сумарний мінус за січень–листопад — 575 млрд рублів, тоді як прибуток прибуткових компаній скоротився більш ніж удвічі — до 3 трлн рублів.

Сукупність цих факторів — концентрація ресурсів у ВПК, бюджетний дефіцит, зростання боргових витрат, глибокі нафтові дисконти, подорожчання пального та тарифний тиск — формує стан, за якого економіка продовжує функціонувати, але дедалі більше виснажує власні фінансові та інституційні резерви. Ознак негайного обвалу немає, однак простір для відновлення звужується.