Деталі
- «Обговорення на Раді міністрів юстиції та внутрішніх справ має послужити можливістю для роздумів про майбутнє тимчасового захисту та сформувати політичну лінію щодо подальших дій», – повідомив один зі співрозмовників.
- Після цього Єврокомісія представить свою пропозицію про продовження тимчасового захисту – вона й послужить основою для подальшого прийняття рішення.
- Наразі у Раді ЄС підготована аналітична записка, яка вже розглядається на рівні послів.
- До неї входить перелік всіх можливих варіантів розвитку подій щодо статусу українців в ЄС, запропонованих державами-членами, включаючи можливість звуження сфери застосування тимчасового захисту географічно (для представників певних регіонів) чи за певними персональними ознаками.
- У переліку справді запропонована можливість обмежити права на тимчасовий захист у ЄС для чоловіків призовного віку (для тих, хто буде приїздити в ЄС після ухвалення цього рішення) – але вказану пропозицію наразі можна розглядати не більше, ніж як одну з тем для дискусії, уточнили посадовці.
- Держави-члени будуть обговорювати можливість продовження тимчасового захисту у вигляді «залишкового статусу» (residual status) або «страхувальної сітки» (safety net) лише для вразливих груп або тих, хто ще не має права на інші національні статуси.
Контекст
Згідно з внутрішнім документом Ради ЄС, з яким ознайомився Euractiv серед варіантів, що обговорюються, є продовження тимчасового захисту з одночасним звуженням його сфери застосування, зокрема шляхом «виключення чоловіків призовного віку» або осіб, які виїхали з України на незаконних підставах.
У документі зазначається, що уряди деяких занепокоєні, що «все більшу частку серед нещодавно прибулих становлять чоловіки призовного віку», причому кілька країн стверджують, що механізм слід переглянути «також в інтересах України» – як для підтримки опору країни проти Росії, так і для сприяння майбутнім зусиллям з відбудови.
Будь-яке майбутнє продовження або перегляд повинні бути запропоновані Європейською комісією.
Тимчасовий захист (TPD) дозволяє українцям жити та працювати по всій Європі без проходження національних систем надання притулку. Програма, яка була запущена після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, наразі діє до березня 2027 року після продовження, про яке було домовлено минулого року.
Торік Європейська комісія закликала столиці країн-членів підготуватися до можливого поступового припинення програми. У 2024 році вона ухвалила рекомендації щодо «скоординованого переходу» до більш стабільних правових статусів, але прогрес у цьому напрямку поки що є нерівномірним.
Станом на березень 2026 року 4,33 млн українців мали тимчасовий захист в ЄС, причому найбільшу кількість прийняли Німеччина (1,27 млн), Польща (961 405 осіб) та Чехія (379 820).







































