Працівник займається волонтерством: які наслідки?

КЗпП не містить жодної норми щодо трудових відносин між волонтером та роботодавцем. На волонтерів не поширюються гарантії ст. 119 КЗпП України, згідно з якими зберігається робоче місце та середній заробіток, зазначає Дебет-Кредит.

Так, у разі відсутності працівника-волонтера на роботі роботодавець має право табелювати його як неявку з нез’ясованих причин «НЗ» або за інших причин «І», і відповідно не сплачувати заробітну плату. А в найгіршому випадку – звільнити за прогул.

Проте на час воєнного часу суд може визнати таку відсутність поважною причиною, як здійснення громадського обов’язку для збереження життя та здоров’я громадян, що потребують допомоги.

Як оформити відсутність волонтера на роботі?

Якщо працівник може суміщати роботу та волонтерство, то працівнику можна:

• встановити неповний робочий час (ст. 56 КЗпП України), тобто неповний робочий день або тиждень, відповідно й оплата;
• встановити дистанційну роботу (ст. 60-2 КЗпП України), якщо від працівника важливий результат роботи, а не присутність на робочому місці;
• встановити гнучкий режим робочого часу (ст. 60 КЗпП України), за яким працівник може на власний розсуд визначати графік роботи, або роботодавець визначає фіксований час (через день, через тиждень тощо). В усіх вказаних випадках потрібна заява працівника та наказ.

Якщо працівник на 100% зайнятий волонтерством і не встигає виконувати свої посадові обов’язки:

• щорічна основна або додаткова відпустка (ст. 74 КЗпП України), за бажанням працівника, з обмеженнями ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;
• відпустка без збереження заробітної плати (ст. 25, ст. 26 Закону України «Про відпустки»), за бажанням працівника, з причин карантину або воєнного стану.