Оформлення заяв про надання довідки про відсутність заборгованості: які помилки виникають?

Про порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів та типові помилки суб’єктів господарювання при оформленні заяв розповів для ЗМІ виконуючий обов’язки заступника начальника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Олег Басан, повідомляє Дебет-Кредит.

Так, він зазначив, що Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі — Порядок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за №1102/32554. Згідно з абзацом першим пункту 3 Порядку для отримання Довідки платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі — Заява), форму якої затверджено додатком 2 до Порядку.

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (абзац шостий пункту 3 Порядку).

Зокрема, в пункті 3 форми Заяви передбачено заповнення реквізитів нормативно-правового акту, положеннями якого передбачено необхідність підтвердження відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або надання відповідної довідки. Такі вимоги містяться у чисельних законах України, нормативно-правових актах Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів,

Олег Басан звернув увагу, що найбільш поширеною підставою є Закон України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (у редакції Закону України від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ) (зі змінами), яким передбачено необхідність підтвердження відсутності у платника заборгованості зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Суб’єктам господарювання для правильного заповнення Заяви потрібно зазначати усі реквізити нормативно-правового акту за уніфікованим шаблоном відображення, необхідні для його ідентифікації:

• вид (Закон України або ЗУ (скорочений варіант), постанова Кабінету Міністрів України або постанова КМУ (скорочений варіант), наказ міністерства, постанова Правління Національного банку України або постанова Правління НБУ (скорочений варіант);
• порядковий номер (знак «№» та арабські або арабсько-римські цифри, знаки «-», «/»);
• дату прийняття, оформлену словесно-цифровим (25 грудня 2015 року) або цифровим способом (25.12.2015);
• індивідуальну назву, що зазначається у лапках («…»).

Отже, на цій підставі заповнений пункт 3 Заяви матиме вигляд: «3. Довідку прошу надати відповідно до вимог: Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі».

Так, неприпустимим є зазначення платниками у пункті 3 Заяви посилання на наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», оскільки зазначений акт не є підставою для надання Довідки, а визначає механізм її надання контролюючим органом платнику.

У пункті 4 форми Заяви зазначається повне або скорочене найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) буде подано Довідку. Водночас неприпустимим є зазначення у пункті 4 Заяви, замість найменування суб’єкта до якого буде подано Довідку, будь-якої іншої інформації, наприклад: «за вимогою», «не визначено», «тендерному комітету» або власної назви платника, який звертається із Заявою, зазначеної у пункті 2 цієї ж Заяви.

Довідка надається лише за умови подання платником належним чином оформленої Заяви, її опрацювання контролюючим органом та за відсутності на дату формування Довідки заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Як зазначається, невідповідність поданої Заяви встановленій законодавством формі або вимогам щодо її заповнення може бути причиною неприйняття такої Заяви, про що платник повідомляється у тій самій формі, у якій він звертався із Заявою (особисто, на електронну адресу, через оператора поштового зв’язку, в Електронний кабінет) з зазначенням допущених помилок, що стали причиною неприйняття.

Заповнена з порушенням встановлених вимог Заява не буде прийматися та опрацьовуватися контролюючим органом відповідно до Порядку та, як наслідок, не буде здійснюватися перевірка наявності/відсутності заборгованості та надання результату її розгляду у вигляді Довідки або листа-відмови у її видачі.