НБУ оновлює правила касових операцій: фінансова інклюзія та жорсткіший контроль за терміналами

Національний банк України (НБУ) оприлюднив проєкт змін до нормативно-правових актів, що регулюють готівковий обіг та касову роботу. Головна мета інновацій — адаптувати правила для нового типу установ (банків фінансової інклюзії), а також закрити лазівки для анонімних переказів через платіжні термінали. Про це повідомляє прес-служба НБУ 27 квітня.

Поширення вимог на банки фінансової інклюзії

Зміни вносяться до Інструкції про порядок організації касової роботи (№ 103) та Правил визначення платіжних ознак банкнот (№ 134). Це пов’язано із набранням чинності Законом України щодо розвитку фінансової інклюзії, який вводиться в дію з 26 червня 2026 року. Відповідно до запропонованого проєкту, всі вимоги щодо касових операцій та оформлення касових документів поширюватимуться на банки фінансової інклюзії. Ці установи працюватимуть у межах обмеженої банківської ліцензії (або переоформленої діючої). Зокрема, нові банки будуть зобов’язані приймати від фізичних та юридичних осіб зношені банкноти або монети за всіма видами платежів та обмінювати їх на придатні до обігу.

Прозорість готівкових переказів через термінали

Другий блок змін стосується посилення контролю за фінансовими операціями, щоб підвищити прозорість платіжного ринку та мінімізувати його використання у протиправних цілях. Згідно з новими правилами, квитанції терміналів самообслуговування під час внесення готівки обов’язково повинні містити повний номер мобільного телефону платника у форматі +380-XX-XXXXXXX.

Надавач платіжних послуг зобов’язаний перевірити належність номера, надіславши платнику одноразовий пароль (через SMS чи телефонний дзвінок), який той має ввести на екрані термінала. НБУ встановлює жорстку заборону: надавачам платіжних послуг та їхнім агентам категорично заборонено приховувати номер телефону в квитанціях будь-якими знаками (наприклад, зірочками). Крім того, компанія-оператор термінала не може бути зазначена в реквізитах касового документа як «платник» або «отримувач», якщо операцію ініціює звичайний користувач.

Винятки з правил: коли авторизація за номером не потрібна

Проєкт постанови чітко визначає перелік операцій, для яких не потрібно вводити номер телефону та проходити підтвердження паролем. До них належать:

• сплата податків, штрафів, зборів та адміністративних послуг до бюджету;
• оплата житлово-комунальних послуг, стаціонарного зв’язку, інтернету, телебачення та охорони;
• оплата квитків на залізничний транспорт і проїзду в міському транспорті (включно з поповненням проїзних карт);
• поповнення мобільного зв’язку, але лише на суму до 500 гривень на один номер протягом місяця.

Також підтвердження телефоном не вимагається, якщо користувач поповнює власну банківську картку і пристрій фізично зчитує її номер (через NFC або чип). Для цього платник має ввести ПІН-код, перевірку якого здійснює банк-емітент, або підтвердити операцію безпосередньо у своєму банківському застосунку.