НБУ: оборонний сектор став головним драйвером економічного зростання України

Повномасштабна російська агресія кардинально трансформувала українську економіку, змінивши співвідношення між її ключовими секторами та посиливши різницю в економічній активності окремих регіонів. Про це під час презентації макроекономічного огляду повідомив заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський.

За його словами, промисловість продовжує працювати в умовах значних обмежень. На її розвиток негативно впливають втрата виробничих потужностей, дефіцит робочої сили, перебої з електропостачанням, а також подорожчання логістики.

Водночас головним фактором зростання промислового виробництва стали оборонні замовлення. Значне збільшення державних видатків на безпеку та оборону призвело до зростання ролі державного сектору у структурі ВВП та стимулювало розвиток суміжних галузей, зокрема інформаційних технологій. У Національному банку зазначають, що середньострокові перспективи оборонно-промислового комплексу залежатимуть від розвитку його експортного потенціалу, а також від подальшої міжнародної фінансової підтримки України.

«Міжнародна допомога є не благодійністю, а оплатою послуг за спільну європейську безпеку», — наголосив Лепушинський.

Складною залишається ситуація й в аграрному секторі. За оцінкою НБУ, країна втратила майже 20% посівних площ порівняно з довоєнним періодом. Крім того, розвиток агровиробництва стримують руйнування інфраструктури, логістичні проблеми та зростання виробничих витрат. Водночас регулятор вважає, що агропромисловий комплекс зберігає значний потенціал для підвищення продуктивності.

Повільніше за економіку загалом відновлюється транспортна галузь. Серед основних причин — руйнування транспортної інфраструктури, обстріли та блокування морських портів, нестача працівників, а також збільшення страхових і експлуатаційних витрат.

Будівельний сектор також поки не повернувся до довоєнних обсягів роботи. У НБУ пояснюють це низьким рівнем приватних інвестицій та пригніченим житловим будівництвом, хоча попит на відновлення інфраструктури, промислових і комерційних об’єктів поступово зростає. Після завершення війни ця галузь може продемонструвати різке прискорення за умови достатнього фінансування та кадрового забезпечення.

У Національному банку також наголосили, що продовжують реалізовувати політику, спрямовану на забезпечення цінової стабільності. Для цього використовуються процентна політика, валютні інтервенції та режим керованої гнучкості обмінного курсу.

За словами Володимира Лепушинського, ці заходи стимулюють заощадження у гривні, сприяють поступовому поверненню інфляції до цільового рівня 5% і водночас не стримують розвиток банківського кредитування, яке наразі демонструє високі темпи зростання.