НААКУ: український переклад Регламенту ЄС про неплатоспроможність — відправна точка для практики транскордонного банкрутства

Для Національної асоціації арбітражних керуючих України питання транскордонної неплатоспроможності давно перестало бути суто теоретичним. Саме тому участь керівництва НААКУ в заході, присвяченому презентації українського перекладу Регламенту (ЄС) 2015/848, стала не просто жестом підтримки, а чіткою фаховою позицією професійної спільноти. Про це наголосив голова НААКУ Олександр Бондарчук, підсумовуючи подію, що відбулася 11 грудня 2025 року за участі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та проєкту ЄС «Право-Justice».

За словами Олександра Бондарчука, сам формат заходу продемонстрував високий рівень інституційного діалогу та реальну зацікавленість усіх сторін у формуванні сучасного підходу до транскордонної неплатоспроможності в Україні. Йдеться не лише про обмін думками, а про початок системної розмови, у центрі якої — спільне розуміння норм європейського інсолвенційного права та їхнє практичне застосування.

Ключовим результатом заходу, з точки зору НААКУ, стала поява якісного українського перекладу Регламенту (ЄС) 2015/848. Для арбітражних керуючих, суддів і адвокатів це не формальність, а базовий робочий інструмент. Він створює єдину термінологічну та концептуальну основу, без якої неможливо говорити про передбачувану практику, узгоджені рішення та реальне наближення української системи неплатоспроможності до стандартів ЄС. Саме на цьому акцентував голова НААКУ, підкресливши, що арбітражні керуючі є ключовими учасниками таких процедур, а ефективність усього механізму залежить від узгоджених дій судів, професійної спільноти та законодавця.

Олександр Бондарчук також відзначив роль суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які стали рушійною силою цієї ініціативи, зокрема Голови КГС ВС Лариси Рогач, секретаря судової палати з розгляду справ про банкрутство Олега Васьковського та судді В’ячеслава Пєскова. На його переконання, саме така фахова і послідовна позиція судової влади дозволяє переходити від декларацій до практичних рішень.

У свою чергу, Голова Касаційного господарського суду Лариса Рогач наголосила на зростаючій актуальності цієї теми в умовах розширення економічних зв’язків та переміщення активів за кордон. Вона звернула увагу, що адаптація українського законодавства до права ЄС є не декларативним, а практичним процесом, прикладом чого стало запровадження з 1 січня 2025 року процедури превентивної реструктуризації відповідно до Директиви 2019/1023, яка вже застосовується судами.

Важливість системної взаємодії між судовою та законодавчою гілками влади підкреслив і заступник голови профільного парламентського комітету Олексій Мовчан. Він зазначив, що саме узгодження норм із практикою їх застосування є запорукою життєздатного законодавства, особливо у сфері захисту прав кредиторів та гарантій права власності.

Окремий акцент під час заходу було зроблено на практичному значенні перекладу Регламенту ЄС. Керівниця проєкту «Право-Justice» Оксана Цимбрівська наголосила, що робота над документом має прикладний характер: вона допомагає уникнути різночитань, узгодити термінологію та підготувати ґрунт для навчання суддів і арбітражних керуючих. В умовах війни, коли активи українських боржників і кредиторів дедалі частіше опиняються за межами країни, це питання набуває особливої ваги.

Професійна дискусія, що розгорнулася за участі суддів КГС ВС, представників Міністерства юстиції та наукової спільноти, засвідчила: Регламент (ЄС) 2015/848 містить низку підходів і механізмів, які є новими для української правової системи, зокрема щодо координації юрисдикцій та запобігання «банкрутному туризму». Їх імплементація потребує не лише змін у законодавстві, а й глибокого професійного осмислення.

Саме тому, презентація перекладу Регламенту не є фіналом, а радше стартом нового етапу. Етапу, в якому фахові дискусії мають трансформуватися у стабільну судову практику та зрозумілі правила гри для всіх учасників процедур неплатоспроможності. Для професійної спільноти арбітражних керуючих це питання не лише євроінтеграційних зобов’язань, а й довіри до правової системи України загалом.

У НААКУ переконані: саме через такі спільні ініціативи формується фундамент для повноцінної інтеграції України до європейського правового простору, де ефективність і передбачуваність процедур неплатоспроможності є однією з ключових ознак верховенства права.