Державний борг України зріс до 9 трлн грн, але ризики рефінансування знижено більш ніж удвічі

Попри воєнний стан і різке зростання потреб державного бюджету у сфері безпеки та оборони, Україна у 2025 році зуміла не лише залучити значні обсяги фінансування, а й суттєво покращити ключові боргові показники. Йдеться передусім про строкову та вартісну структуру державного боргу, що напряму впливає на стійкість державних фінансів у середньо- та довгостроковій перспективі.

Станом на 31 грудня 2025 року загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу України сягнув 9 042,7 млрд грн, або 213,3 млрд доларів США.

У річному вимірі це на 29,5% більше у гривневому еквіваленті (28,4% — у доларах), ніж наприкінці 2024 року. Загальне зростання боргу за підсумками 2025 року становило 2,061 трлн грн, або 47,3 млрд доларів США, і було зумовлене насамперед залученням довгострокового пільгового фінансування від міжнародних партнерів.

Ключовим джерелом підтримки державного бюджету стали кредити ERA від країн G7 на суму 37,9 млрд доларів США, а також фінансування від Європейського Союзу в обсязі 12,1 млрд доларів. Лише за 2025 рік заборгованість України за пільговими кредитами ЄС зросла на 1,654 трлн грн (38,6 млрд доларів). При цьому кредити в межах програми Ukraine Facility мають пільговий період погашення тривалістю 11–12 років, а виплати за ними можуть компенсуватися країнами ЄС. Обслуговування ж кредитів ERA здійснюватиметься за рахунок альтернативних джерел, зокрема доходів від заморожених російських активів, що не створює додаткового навантаження на державний бюджет.

Структура боргу на кінець 2025 року свідчить про домінування зовнішніх зобов’язань — близько 75% загального обсягу. Понад половину з них становлять зобов’язання перед Європейським Союзом, що еквівалентно приблизно 40% усього державного боргу України. Водночас частка комерційного зовнішнього боргу скоротилася до рівня менше 10%. Внутрішній державний борг формує близько 22% боргового портфеля, ще приблизно 3% припадає на гарантований державою борг, частка якого послідовно зменшується протягом останніх чотирьох років.

За період з 2021 по 2025 рік Україна здійснила глибоку трансформацію боргового портфеля. Середньозважений строк до погашення державного боргу зріс з 6,3 року до 13,37 року, тобто більш ніж у 2,1 раза.

Для зовнішнього боргу цей показник збільшився ще відчутніше — з 6,3 року до 15,75 року, що істотно знизило ризики рефінансування. Паралельно з цим зменшилася і вартість боргу: середньозважена ставка знизилась із 7,2% у 2021 році до 4,55% у 2025-му. Для зовнішнього боргу вартість скоротилася з 4,5% до 1,9%, насамперед завдяки зростанню частки пільгових кредитів.

У валютній структурі боргу переважає євро — 45%, далі йдуть долар США (23%) та гривня (21%). Частка спеціальних прав запозичення становить 8%, ще 3% припадає на інші валюти, зокрема фунт стерлінгів, канадський долар та японську єну.

Важливим кроком для зниження довгострокових фіскальних ризиків стала реструктуризація державних деривативів — ВВП-варантів — у грудні 2025 року. Внаслідок їх обміну на новий випуск єврооблігацій Україна повністю усунула інструменти, які могли створювати суттєвий тиск на державні фінанси у разі швидкого економічного зростання. За оцінками Міністерства фінансів, без цієї операції потенційні виплати за ВВП-варантами у 2025–2041 роках могли б коливатися в межах від 6 до 20 млрд доларів США.

За попередніми розрахунками, співвідношення державного боргу до прогнозного ВВП України у 2025 році становить 98,4%. Водночас поліпшення строкової та вартісної структури боргу вже сьогодні суттєво знижує ризики рефінансування та створює більш стійку основу для управління державними фінансами в умовах тривалої війни.