НААКУ разом з Проєктом ЄС “Право-Justice” провели круглий стіл щодо превентивної реструктуризації

Наприкінці минулого тижня, 8 грудня, Національна асоціація арбітражних керуючих України (НААКУ) спільно з EU Project Pravo-Justice провели круглий стіл на тему “Превентивна реструктуризація”.

Захід було присвячено обговоренню законопроєкту №10143, який передбачає імплементацію положень Директиви 2019/1023 про превентивну реструктуризацію у національне законодавство та внесення відповідних змін у Кодекс України з процедур банкрутства. Адже удосконалення режимів корпоративного банкрутства та неплатоспроможності фізичних осіб у відповідності до принципів Директиви є однією із умов Меморандуму між Україною та ЄС про макрофінансову допомогу.

Ірина Жаронкіна, керівниця компонента “Захист прав власності та виконання судових рішень” Проєкту ЄС “Право-Justice” у вітальному слові розповіла про особливості імплементації Директиви 2019/1023, перші результати її застосування у країнах ЄС та наголосила на необхідності зважено підходити до впровадження у національне законодавство норм про нові процедури. “Як показує досвід тих країн-членів ЄС, які запровадили процедуру превентивної реструктуризації у національне законодавство, ця процедура є ефективною за умови своєчасного виявлення ризиків виникнення неплатоспроможності. Ця система заходів має велике значення”, – сказала Ірина Жаронкіна.

Олександр Бондарчук, голова Ради НААКУ, звертаючись до учасників круглого столу, сказав, що кінцевою метою дискусії має стати створення досконалого законопроєкту, який врахує об’єктивні потреби всіх учасників ринку і при цьому не нашкодить реальному сектору економіки. “На сьогодні український бізнес потерпає від безлічі проблем та викликів. Починаючи від бойових дій, втрати території, майна, дефіциту робочої сили, закінчуючи особливостями роботи податкових органів, блокуванням товарів на кордоні країни. І не хотілось, щоб наші законодавчі ініціативи у підсумку доповнили довгу чергу викликів для вітчизняного бізнесу”, – висловився Олександр Бондарчук.

“Законопроект №10143 приводить банкрутне законодавство у відповідність до європейських норм та є досить дієвим інструментом, який необхідний бізнесу”, – зазначила Наталія Тищенко, модератор зустрічі та членкиня Ради арбітражних керуючих України.

“Це ключові документи, які наближають нас до європейської інтеграції. Також вони не порушують ніяких діючих правил гри. Інтеграція дасть можливість зберегти бізнес, а працюючий бізнес для економіки – набагато цінніший, ніж ліквідований”, – додав народний депутат України Олексій Мовчан, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

“Сподіваюсь, що нам вдасться ухвалити законопроєкт до кінця 2023 року. Документ — надважливий для української економіки. Він дає змогу зберегти підприємства, які зіштовхнулися з тимчасовими фінансовими труднощами”, – уточнив народний депутат.

Серед спікерів та запрошених гостей також були представники Міністерства юстиції України, судді, арбітражні керуючі, приватні виконавці, юристи, національні експерти Проєкту ЄС “Право-Justice”.

Під час заходу відбулася жвава дискусія навколо питань:

• користь нової процедури для бізнесу;
• відмінність превентивної реструктуризації від досудової санації;
• дія мораторію;
• виконавче провадження;
• адміністрування процесу;
• виявлення ранніх ознак неплатоспроможності;
• порядок голосування (вплив зацікавлених осіб на процедуру).

Так, Владислав Філатов, директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України, акцентував увагу присутніх на тому, що імплементація Директиви потрібна для того, щоб держава надала бізнесу дієві інструменти запобіганню банкрутству. “На сьогодні у Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти, які передбачають імплементацію Директиви – авторства народних депутатів (№10143) та урядовий (№10228). Сподіваюсь, що синергія цих двох документів дозволить на практиці ефективно реалізовувати процедури превентивної реструктуризації, надавати шанс підприємствам на відновлення платоспроможності”, — пояснив Владислав Філатов.

Юліан Хорунжий, співавтор законопроєкту №10143, старший партнер АО “Юридична фірма “Аріо”, у своєму виступі роз’яснив відмінності існуючої в Кодексі процедури досудової санації від інституту превентивної реструктуризації. “Превентивна реструктуризація – це не про те, що боржник заплатить, а кредитор отримає 100% коштів, ні. Цей інструмент про зрозумілу, прозору комунікацію боржника з кредитором, яка повинна привести до максимального економічного ефекту. А от при досудовій санації, як показує практика, кредитори радше ризикнуть втратити 100% коштів, аніж отримати хоч щось”, – сказав Юліан Хорунжий.

Олег Васьковський, суддя Касаційного господарського суду, розповів про судову практику щодо досудової санації та готовність суддів до імплементації Директиви про превентивну реструктуризацію, а також підводні камені обговорюваного законопроєкту. “Законопроєкт №10143 – дійсно робочий інструмент з точки зору наповненості та системності норм. У ньому якісно поєднуються положення матеріального та процесуального права. Чітко виписані всі процедури, що полегшить їхнє застосування”, – оцінив документ Олег Васьковський.

Свої зауваження та пропозиції щодо законопроєкту про превентивну реструктуризацію висловили арбітражні керуючі Юлія Карауш, Сергій Донков, Євген Іваненко, Артур Мегеря та Олена Волянська.

“При підготовці тексту законопроєкту до другого читання потрібно передбачити можливість застосування процедури превентивної реструктуризації до юридичних осіб, активи яких знаходяться на окупованій території чи зоні активних бойових дій, а також до поручителів боржника. Також доцільно вивчити питання, чи варто застосовувати даний механізм у випадку, коли спірні вимоги кредиторів перевищують вимоги, які визнаються боржником”, – сказала Олена Волянська, і додала: “Превентивної реструктуризації не може бути або для боржника, або для кредитора. Це все – ланцюговий процес, всі мають працювати спільно”.

Андрій Авторгов, заступник голови АПВУ, звернув увагу учасників обговорення на можливості зловживання боржниками процедурами реструктуризації, що, на його думку, може стати ухиленням від виконання судового рішення.

“Моя пропозиція полягає у тому, аби запровадити запобіжники, які унеможливлять недобросовісним боржникам знаходження захисту від виконавчого провадження у процедурі превентивної реструктуризації. В тому числі, це стосується майна боржника, яке вже знаходиться на стадії продажу”, — зазначив Андрій Авторгов.

“Обговорення, яке відбулося під час круглого столу, окреслило практично повний перелік питань, які буде розлядати робоча група після першого читання”, – зазначила Ірина Жаронкіна, керівниця компоненту “Захист прав власності та виконання” Проєкту ЄС “Право-Justice”. “Процедура первентивної рестурктуризації діє не тільки для великого бізнесу. Мікро, малий та середній бізнес потребуватиме особливої уваги та підтримки, яка дозволить йому виживати та проявляти економічну активність під час та після війни”, – також наголосила пані Ірина.

Наталія Тищенко, підсумовуючи результати круглого столу, відзначила, що запровадження процедур банкрутства дозволяє говорити про банкрутство не як про ліквідацію та знищення бізнесу, а саме як про його відродження та відновлення.