Кваліфікація репосту у Facebook як злочину: що має врахувати суд

Оцінюючи поширення інформації як злочин пропаганди тероризму, суди мають надавати належне пояснення причин, чому оскаржуваний зміст має тлумачитися саме як виправдання, прославляння та заохочення методів примусу, насильства чи погроз.

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Укдаг проти Туреччини» (заява № 23314/19), повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Так, Ресул Укдаг, іамам з місцевої мечеті, перепостив на своїй сторінці у Facebook дві фотографії, через які прокуратура звинуватила чоловіка у пропаганді тероризму, а суд присяжних згодом визнав його винним у вчиненні злочину.

На одній з них були зображені дві особи, яких національні органи влади прийняли за членів терористичної організації, грунтуючись на аналізі їх форми та зброї, яку вони носили, перед будівлями, які могли бути пошкоджені через збройний конфлікт. На другій фотокартці була зображена групу демонстрантів, які відкрили вогонь на вулиці. Фотографія супроводжувалася коментарем, який, на думку органів влади, спонукав користувачів соціальної мережі поділитися інформацією, аби підтримати демонстрантів у місті, в якому проживав Р.Укдаг.

Оскільки спроби оскаржити вирок на національному рівні успіху не мали, засуджений звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись, зокрема, на ст. 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Р.Укдаг скаржився на порушення його права на свободу вираження поглядів через кримінальне провадження, відкрите проти нього.

У Страсбурзі дослідили мотивацію національних судів і звернули увагу, що в рішеннях описувалися публікації заявника в соцмережі та робився висновок, що вони були підбурюванням до насильства, що заявник прославляв, потурав і заохочував методи терористичної організації, що тягнуть за собою примус, насильство та погрози.

Водночас у рішеннях не було належного пояснення причин, чому зміст публікацій необхідно було тлумачити саме в такому негативному контексті. І таке оцінювання не врахувало всіх принципів, встановлених в прецедентному праві ЄСПЛ відповідно до статті 10 Конвенції. Зокрема, суди не провели аналізу та не пояснили, чому поширення публікацій, про які йде мова, з огляду на їх зміст, контекст та здатність привести до шкідливих наслідків з огляду на їх потенційний вплив на соціальні мережі слід вважати підбурюванням до застосування насильства, збройного опору або повстання, або вони є мовою ворожнечі.

Відтак органи влади не встановили згідно з критеріями практики ЄСПЛ баланс між правом заявника на свободу вираження поглядів та переслідуваними законними цілями (захист національної безпеки та територіальної цілісності і запобігання порушень громадського порядку і злочинів).

Уряд країни також не продемонстрував, що підстави, на які посилаються національні органи влади для обґрунтування оскаржуваного заходу, були відповідними, достатніми та необхідними в демократичному суспільстві. Отже, мало місце порушення статті 10 Конвенції.

ЄСПЛ постановив, що Туреччина повинна виплатити Р. Укдагу 5 тис. євро відшкодування моральної шкоди.

З текстом пресрелізу рішення ЄСПЛ у справі «Укдаг проти Туреччини» (заява № 23314/19) можна ознайомитися за посиланням.