КЦС ВС визнав роздруківки з Viber допустимим доказом

У справі № 753/10840/19 позивачка звернулась до суду із заявою, у якій просила, зокрема, видати обмежувальний припис терміново на 6 місяців, яким заборонити колишньому чоловіку вести листування й телефонні переговори, та у будь-якій спосіб спілкуватися або контактувати через інші засоби зв’язку з нею та постраждалою дитиною особисто і через третіх осіб, зазначає Юрліга.

Так, рішенням місцевого суду, залишеним без змін в апеляції, видано обмежувальний припис відносно колишнього чоловіка позивачки. КЦС ВС у постанові у справі № 753/10840/19 від 13 липня 2020 року погодився із таким висновком, вказавши таке:

“У частинах першій, третій статті 100 ЦПК України передбачено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом.

У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)“.

Як зазначається, на підтвердження заявлених вимог позивачка надала скриншоти повідомлень з телефону та планшету, роздруківки з Viber, які суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, вважав належними та допустимими доказами, які досліджені судами у їх сукупності та яким надана належна правова оцінка.

Встановивши, що зміст конкретних фраз, лексики та характеру використання мовних засобів, які відповідач застосовує в листуванні з колишньою дружиною та малолітнім сином, дає підстави для висновку, що його дії слід кваліфікувати як домашнє насильство у формі психологічного насильства, що небезпідставно викликає у заявника побоювання за свою безпеку та безпеку своїх рідних і завдає шкоди психічному здоров’ю, в першу чергу, малолітнього сина сторін, судом обґрунтовано заборонено колишньому чоловікові вести листування, телефонні переговори та у будь-якій спосіб спілкуватись або контактувати через інші засоби зв’язку з позивачкою та постраждалою дитиною особисто і через третіх осіб.