Князєв, Злочевський та сотні інших: скільки коштує шанс уникнути тюрми

В Україні сформувалася нова судова практика, за якої пожертви на підтримку Збройних сил України дедалі частіше враховуються судами як обставина, що пом’якшує покарання для обвинувачених у кримінальних провадженнях. Про це свідчить дослідження “Економічної правди”, автори якого проаналізували понад 12 тисяч судових вироків та понад 720 рішень і повідомлень судів, де фігурували донати на армію або військові благодійні фонди.

За оцінками видання, загальна сума таких пожертв уже перевищила 1,9 млрд грн.

Новий сплеск уваги до теми виник після вироку колишньому голові Верховного Суду Всеволоду Князєву. 8 червня Вищий антикорупційний суд призначив йому п’ять років позбавлення волі у справі про отримання хабаря в особливо великому розмірі. Водночас в межах угоди зі слідством Князєв зобов’язався перерахувати понад 1,1 млн доларів США на підтримку ЗСУ через фонд “Повернись живим”. За поточним курсом це близько 49 млн грн.

Проте Князєв далеко не рекордсмен.

Найбільший внесок серед фігурантів антикорупційних справ здійснив колишній міністр екології Микола Злочевський. У межах угоди зі слідством у 2023 році він переказав на потреби армії 500 млн грн та уникнув реального позбавлення волі.

Ще одним резонансним прикладом стала справа колишнього податківця Миколи Ільяшенка, який спрямував на підтримку оборони 50 млн грн та майже 6 млн доларів США, що на момент переказу становило близько 268 млн грн.

Фігуранти справи про діяльність міжнародного аеропорту “Одеса”, серед яких були ексмер Одеси Олексій Костусєв та бізнесмен Борис Кауфман, погодилися перерахувати на потреби армії 126 млн грн.

За підрахунками журналістів, близько 94% усіх виявлених пожертв припадає саме на справи, які розглядалися Вищим антикорупційним судом.

Водночас за кількістю випадків найбільше донатів фіксується не у справах про корупцію, а у провадженнях щодо незаконного переправлення чоловіків через державний кордон.

У вибірці ЕП таких вироків було 335. Середній розмір пожертви становив близько 123 тисяч грн, а найбільший внесок сягнув 1,5 млн грн.

Ключовим моментом для поширення такої практики стало рішення Верховного Суду від липня 2023 року. Тоді суд дійшов висновку, що внесок на підтримку оборони держави може розглядатися як обставина, яка пом’якшує відповідальність, навіть якщо кошти перераховувалися не самим обвинуваченим, а третіми особами в його інтересах.

Після цього подібні рішення почали масово з’являтися в судах різних інстанцій.

Дослідження також показало, що донати реально впливають на шанси отримати реальний строк ув’язнення.

Під час аналізу вироків за незаконне переправлення осіб через кордон журналісти встановили, що серед обвинувачених, які не здійснювали пожертв на ЗСУ, реальне позбавлення волі отримували близько 17% засуджених. Серед тих, хто переказував кошти на армію, цей показник становив лише 7%.

Подібна тенденція спостерігається і в корупційних та службових злочинах. Серед обвинувачених, які робили внески на підтримку оборони, реальний строк отримали 11%, тоді як серед тих, хто не донатив, — 18%.

Водночас експерти наголошують, що пожертва на ЗСУ не гарантує уникнення відповідальності. Судова практика свідчить, що навіть після значних внесків обвинувачені можуть отримувати реальні строки ув’язнення. Однак статистика показує, що донати істотно підвищують шанси на умовне покарання або інші більш м’які санкції, що фактично перетворило підтримку армії на один із найпоширеніших механізмів пом’якшення вироків в українських судах під час війни.