Ініціювати процедуру банкрутства буде простіше і дешевше

Боржники-юрособи не платитимуть судові збори за ініціювання процедури банкрутства. У той же час кредиторам буде набагато довше і складніше повертати свої гроші, які вони вклали в підприємство-банкрута. Ці та інші важливі зміни були прописані в прийнятих в першому читанні двох законопроєктах – №4220 і №4409, – повідомляє Простоправо.

Вже більше півтора року в нашій країні діє Кодекс України з процедур банкрутства (КУПБ). Однак весь цей час бізнесу і судам заважали законодавчі колізії цього документа, а також невідповідності його деяких статей і понять з іншими нормативно-правовими актами.

Без збору і зі зміною понять

Тепер, згідно з цими документами, багато проблемних питань вирішуються.

Як зауважив UBR.ua старший юрист ЮФ “Алексєєв, Боярчуков і партнери” Назарій Адамчук, скасування сплати судового збору є дуже важливим моментом для підприємств-банкрутів, які і так перебувають у дуже складному фінансовому становищі.

За його словами, в середньому судовий збір з ініціювання процедури банкрутства становить до 23 000 грн.

У вищевказаних документах також істотно змінюються і правила розгляду справ після подачі заяв юрособою-боржником, що, в свою чергу, значно ускладнює стягнення коштів кредитором з таких боржників.

Пропонується замінити назву процесуальної норми про визнання недійсними дій боржника з “ухвали” на “рішення”.

З одного боку, це знімає різночитання між КУПБ і іншими нормативно-правовими актами.

З іншого ж, як зазначає Назарій Адамчук, це буде означати, що тепер кредитори не зможуть вирішувати питання щодо повернення боргів фактично відразу після судової ухвали (зараз набирає законної сили після оголошення). Це можна буде зробити лише після апеляційного оскарження документа боржником. Зрозуміло, період повернення боргів значно збільшується в часі.

Однією з “хронічних хвороб” процедури банкрутства в Україні є терміни здійснення провадження, адже вони тривають протягом багатьох років.

“Досить часто справи про банкрутство затягуються через зловживання учасниками своїми правами на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень і, як наслідок, направлення матеріалів справи про банкрутство до суду вищої інстанції. Через це суд першої інстанції не може розглянути справу про банкрутство”, – додає Адамчук.

Довести до банкрутства держпідприємство не можна

У той же час глава правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу Києва Максим Тютюнників вважає, що головним плюсом даних ініціатив є заміна норми “юрособи-казенні підприємства” на “казенні підприємства та бюджетні організації”.

Казенні підприємства – це структури, створені за рішенням Кабміну, і основним споживачем товарів і послуг яких є держава.

Згідно із запропонованими новаціями, кредитори не зможуть збанкрутувати не тільки установи і підприємства, які є суто казенними, але також і установи бюджетної сфери.

До останніх відносяться вищі органи державної законодавчої і виконавчої влади, міністерства і відомства, місцеві органи держвлади, державні підприємства (які фінансуються з бюджету).

“Це позитивна норма. Адже кредитор не зможе визнати державні або місцеві органи влади банкрутом і таким чином паралізувати їх роботу. Адже вони є стратегічними для будь-якої держави“, – зазначає юрист.

Хоча одночасно з цим Тютюнників помічає, що конкретних прикладів такого паралічу органів держвлади і бюджетної сфери в українській правовій практиці він поки не знає.

Чи можлива змова?

Юристи відзначають, що істотним нововведенням будуть і зміни системи відбору арбітражних керуючих. Господарські суди зможуть їх призначати за ініціативою кредитора чи боржника до дня початку старту Єдиної системи судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Як вважає арбітражний керуючий адвокат ЮФ “Ільяшев і Партнери” Вадим Кізленко, це може привести до того, що ініціатор банкрутства (банкрут або кредитор) може домовитися з арбітражним керуючим.

“Такі домовленості не можна повністю виключити і в разі призначення арбітражних керуючих автоматизованою системою. Проте така процедура призначення нівелює ризики потрапляння на складні справи не надто досвідчених арбітражних керуючих”, – підкреслює він в бесіді з UBR.ua.

Крім іншого, ініціативою також пропонується після закриття провадження передавати майно банкрута у власність місцевої територіальної громади (ОТГ).

Подібної практики українське законодавство ще не знало. Так що поки юристи не змогли відповісти, наскільки ця норма корисна і як буде реалізована на практиці.

Крім того, підкреслює Назарій Адамчук, в КУПБ є стаття, згідно з якою передбачено випадки, коли справа про банкрутство завершується не ліквідацією боржника, а відновленням його платоспроможності.

“У цьому випадку не ясно, чому майно боржника має переходити в комунальну або державну власність”, – резюмує він.