Як звільнитися від сплати судового збору: рекомендації юристів

На сьогодні з урахуванням повномасштабної військової агресії росії значно зросла кількість вимушено переміщених осіб (понад 4,8 млн осіб після 24 лютого 2022 року). Під час вирішення проблемних правових питань, як-то припинення пенсій або інших виплат, громадяни вимушені подавати позовні заяви до адміністративних судів. При оформленні позовних заяв постають питання сплати судового збору.

Юристи Кропивницької приймальні УГСПЛ під час допомоги в оформленні відповідних позовних заяв ініціюють перед судами клопотання про звільнення позивачів від сплати судового збору. В яких випадках можливо звернутися до суду з проханням звільнити людину від оплати судових витрат — роз’яснив юрист Іван Сагун.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат регулюється ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У зв’язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» закріплює, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо позов відповідає одній з умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік;

2) або позивачами є:

• військовослужбовці;
• батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
• одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
• члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;
• особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Отже, у розумінні статті 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути надані:

• довідка про доходи;
• про склад сім’ї;
• про наявність на утриманні непрацездатних членів сім’ї;
• банківські документи про відсутність на рахунку коштів;
• довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Як звільнення від сплати судового збору може працювати в житті: справа пані Олени

Пані Олена (ім’я змінено з міркувань безпеки) до початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України постійно проживала у місті Нова Каховка.

З першого дня повномасштабного вторгнення місто Нова Каховка окупували російські війська. Щоб зберегти своє життя, пані Олена мала виїхати на територію підконтрольну нашій державі подалі від жахіть війни, котрі вона переживала регулярно з початку окупації.

Коли Олена переїхала до Кропивницького, вона звернулася до Центру надання адміністративних послуг із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та отримала відповідну довідку. Після цього їй призначили виплату допомоги на проживання у розмірі 2000 гривень відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332.

З квітня 2022 року її щомісячний дохід складався з пенсії за віком та вищезгаданої допомоги на проживання у розмірі 2000 гривень. У жовтні 2023 року пані Олену повідомили про те, що їй призупинили виплату допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі. Після цього вона вирішила звернутися до суду за захистом своїх соціальних прав, як вимушено переміщеної особи.

Наразі пані Олена не працює, бо має статус пенсіонерки, і єдиний її дохід на сьогодні складається з пенсійних виплат, що становить приблизно 2 760 грн. щомісячно.

Один з основних доходів для підтримання її нормальної життєдіяльності складався саме з щомісячної допомоги у розмірі 2000 гривень, котрої її фактично на невизначений термін позбавили. Тобто, предметом позову у цьому випадку було фактичне позбавлення пані Олени виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 2000 гривень (щомісячно), котра являлася основним засобом для її нормальної фінансової життєдіяльності.

З урахуванням даної ситуації та наданих доказів (виписки по картковому рахунку з зазначенням сум виплаченої пенсії) її звільнили від сплати судового збору за відповідною позовною заявою.