Голова НААКУ Олександр Бондарчук: “Хотілося б побачити результати своєї праці у вигляді прийнятих законів”

Сьогодні в Києві проходить VIІІ Форум із реструктуризації та банкрутства, організований видавництвом «Юридична практика», за підтримки Міністерства юстиції України.

Традиційний профільний форум зібрав на своєму дискусійному майданчику арбітражних керуючих, експертів із відновлення платоспроможності, представників органів державної влади та бізнесу, суддів та практикуючих юристів.

З доповіддю про сучасний стан діяльності Національної асоціації арбітражних керуючих України виступив її голова – Олександр Бондарчук.

Пан Бондарчук нагадав, ще в листопаді 2021 року відбулися чергові вибори до органів управління НААКУ, що засвідчило інституційну спроможність самоврядної організації арбітражних керуючих та професії в цілому.

Крім того, голова НААКУ розповів, що майже рік тому, відразу після початку війни, в перший же робочий день всі кошти, які перебували на балансі Асоціації, були направлені на допомогу ЗСУ, а багато хто з колег зайнявся благодійною діяльністю, організовував допомогу і бійцям на фронті, і цивільним громадянам. Також О.Бондарчук зазначив, на сьогодні в лавах ЗСУ перебуває понад 70 арбітражних керуючих:

“Сьогодні маємо інформацію про 72 арбітражних керуючих, хто служить, двоє членів ради АК знаходяться на передовій. На жаль, маємо трьох загиблих”, – відзначив доповідач.

З якими ж професійними проблемами стикнулися арбітражні керуючі після повномасштабного вторгнення?

Так, за словами голови НААКУ, першою проблемою було те, що арбітражні керуючі зіткнулися з несправедливими обмеженнями праці саме по процедурним підставам з боку держави з початку воєнного стану. “Нагадаю, що згідно постанови Кабміну № 590 кошти, авансовані ініціюючими кредиторами на рахунок відповідного господарського суду, розглядалися як державні, і тому виплати АК потрапили до останньої черги, і звісно, зупинилися”, – зазначив спікер. Це питання боляче вдарило по арбітражним керуючим, а тому керівництво НААКУ на початку війни багато часу витратили на вирішення цього питання.

“Спочатку – в “ручному режимі”, без перебільшення, це була шалена діяльність щодо звернень з вимогами виплат. І Мінюст ми долучили, направляли звернення і до казначейства, і до Міністерства фінансів. Ми щомісяця “атакували” кожне обласне казначейство і кожен обласний господарський суд кожної області”, – так описав ті події О. Бондарчук. Також за його словами до цього процесу долучилося багато голів регіональних рад арбітражних керуючих, і вже в травні 2022 року вдалося “розконсервувати” цей процес, тобто почалися виплати. Згодом протягом декількох місяців вдалось погасили більше 7 млн грн боргів, які були накопичені перед АК.

Паралельно з цим проводилась кропітка робота про внесення змін до 590-ї постанови КМУ, і як результат – 1 листопада 2022 року її було оновлено, а питання своєчасних виплат арбітражним керуючим знято з порядку денного.

Олександр Бондарчук також розповів про ще одну проблему, яку професійній спільноті арбітражних керуючих довелося вирішувати. Йдеться про заклики певних “діячів” щодо зупинення процедур банкрства під час дії воєнного стану. “Це була реальна загроза, і на той момент Верховна Рада знаходилася в такому психологічному стані, що могла винести й таке рішення. Але завдяки співпраці профспільноти, Мінюсту, деяких депутатів, була створена робоча група, швидко розроблений законопроект 7442 про зміни на час воєнного стану і вже 7 червня 2022 року цей законопроект був у парламенті і оперативно пройшов перше читання. Щоправда інформації про те, коли документ буде винесений на друге читання, наразі немає”, – зазначив голова НААКУ.

Також спікер повідомив, що минулого року була завершена передача функцій стажування від Мінюсту до НААКУ: “Стажисти вже йдуть по нашій внутрішній процедурі, ми маємо вже близько 10 стажистів, і ми бачимо, що, незважаючи на військовий стан, є попит на професію, люди шукають інформацію про курси, з’ясовують порядок проходження стажування тощо. Тобто можна сказати, що процедура стажування перейшла на професійні “рейки”, – зауважив пан Бондарчук, і додав про те, що також майже в звичному режимі мирного часу працюють як кваліфікаційна, так і дисциплінарні комісії, а також була “обкатана” процедура апеляційного оскарження результатів іспитів.

Що потрібно зробити?

Як зазначив Олександр Бондарчук, наразі необхідно продовжити роботу з передачі підвищення кваліфікації від Мінюсту до Асоціації. “Цей процес не такий простий, як здається з першого погляду. Існують і певні законодавчі обмеження, і вимоги до матеріальної бази. Але ми працюємо над цим питанням, ми в пошуках джерел коштів, за рахунок яких ми можемо повноцінно перейняти на себе цю функцію”, – зазначив голова НААКУ.

Також за його словами, Асоціація провдовжує працювати над умовним лобіюванням законопроектів №4409 та №7442. “По-перше, це важливо для розвитку національного законодавства в сфері банкрутства, а по-друге, це важлива мотивація для тієї експертної групи, яка була залучена для розробки цих законопроектів. Вдумайтеся, норми законопроекту 7442 відразу враховують норми законопроекту 4409 для того, щоб потім не було конфлікту інтересів між цими законопроектами. Це свідчить про те, що була проведена достатньо професійна робота”, – зазначив спікер, додавши, що цю роботу ніхто не оплачує, і що вони здійснюється заради вдосконалення і розвитку національного “банкрутного” законодавства. “Тож хотілося б побачити результати своєї праці у вигляді прийнятих законів”, – підсумував Олександр Бондарчук.

Також спікер акцентував увагу на тому, що час вимагає від України розвивати законодавство щодо превентивного банкрутства. За словами Олександра Бондарчука, у вітчизняному законодавстві це представлено як досудова санація. “Але з часу набуття чинності КУПБ, а це жовтень 2019 року, станом на сьогодні ми маємо лише 10 справ в досудовій санації. Значить, законодавство не відповідає вимогам ринку, вимогам часу, і його потрібно розвивати, бо інакше воно не зможе існувати”, – наголосив голова НААКУ.

Наостанок пан Бондарчук повідомив, що в цьому році спільнота очікує на завершення робіт по запровадженню “Електронного кабінету арбітражного керуючого”, і що є надія, що в цьому році також буде реалізована можливість для АК напряму звертатися до реєстрів щодо розшуку майна боржника, а не так як зараз – через процедуру письмового запиту. Тобто АК в межах справи зможуть мати доступ до реєстрів щодо розшуку майна боржника.

Єгор Желтухін