Агроекспорт приніс $6,3 млрд за квартал: Україна нарощує виручку завдяки переробці

Сьогодні, 13:03Новини23

Этот материал также доступен на русском

Частка агропродукції у загальному експорті досягла 62%, а ключовим драйвером зростання стала продукція з доданою вартістю

  • Посилання скопійованоlink copied

У першому кварталі 2026 року Україна суттєво наростила валютну виручку від аграрного експорту, зберігаючи при цьому майже незмінні фізичні обсяги поставок.

За даними Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, за три місяці експортовано 15,5 млн тонн агропродукції на суму $6,3 млрд. Частка агросектору у загальному експорті країни склала 62%, що підтверджує його ключову роль для економіки.

Головною особливістю кварталу стало випереджальне зростання виручки: у річному вимірі обсяги експорту збільшилися лише на 1,2%, тоді як доходи — на 8,3%, або на $482 млн. При цьому глобальний ціновий фактор майже не вплинув на результат — Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) зафіксувала зростання індексу продовольчих цін лише на 1%.

Ключовим драйвером стали внутрішні структурні зміни — насамперед збільшення частки продукції з доданою вартістю. Як наголосив заступник міністра Тарас Висоцький, Україна поступово відходить від моделі сировинного експорту та нарощує поставки продукції переробки, що дозволяє отримувати більшу валютну виручку навіть за стабільних обсягів.

Географія експорту залишається відносно стабільною. Країни Європейський Союз забезпечили 49% поставок, регіон MENA — 20%, Туреччина — 12%, інші країни — 18%. Водночас саме Туреччина стала одним із ключових драйверів зростання: її частка зросла з 9% до 12%, а валютна виручка від експорту збільшилася на $242 млн.

Структура експорту залишається концентрованою: топ-5 товарних категорій формують 68% доходів, топ-10 — 81%. Серед ключових позицій — кукурудза, соняшникова олія та пшениця. Кукурудза продемонструвала зростання як у фізичному (+18%), так і у грошовому (+17%) вимірі, значною мірою завдяки попиту з боку Туреччини. Соняшникова олія додала 20% виручки при мінімальному збільшенні обсягів (+3%).

Водночас експорт пшениці скоротився на 35% через високий урожай у країнах ЄС, що обмежило попит на українську продукцію. Найбільше падіння зафіксовано на європейському напрямку (–82%). Однак у межах кварталу вже намітилася позитивна динаміка: поставки зросли з 536 тис. тонн у січні до 869 тис. тонн у березні (+62%), що створює передумови для повнішого використання квот у 2026 році.

Окремо експерти відзначають трансформацію експорту олійних культур. Стимулювання внутрішньої переробки призводить до скорочення експорту сировини та зростання частки готової продукції. У сегменті сої менше падіння демонструють продукти переробки, тоді як у ріпаковому напрямку зміни ще більш показові — експорт ріпакової олії зріс більш ніж у 30 разів у річному вимірі.

Загалом результати першого кварталу свідчать про поступову зміну моделі агроекспорту: Україна переходить від сировинної залежності до експорту продукції з вищою доданою вартістю. Саме цей тренд, за оцінками уряду, стане ключовим фактором зростання валютних надходжень і стабільності економіки у найближчі роки.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Матеріали за темою

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Ключові помилки під час укладення угоди, які призводять до судів і втрати коштів

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Про роль ОПЕК+, «премію за страх» і чому дешевшого пального швидко не буде

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Проблема вибору «правильного» коду виду цільового призначення земель для ОРСГП лежить на стику земельного та містобудівного регулювання

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Суди все частіше оцінюють не форму правочину, а його реальний економічний зміст

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Верховний Суд зазначив, що під час формування земельної ділянки визначення її виду цільового призначення здійснюється розробником документації із землеустрою

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Як змінилися правила публічних закупівель під час війни, чому зросли ризики формальної конкуренції і що насправді заважає бізнесу працювати на рівних умовах