FT: Українські удари по НПЗ вивели з ладу до 40% нафтопереробних потужностей Росії

Українські атаки на російську нафтову інфраструктуру суттєво скоротили можливості Росії з виробництва пального. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на аналітиків та експертів галузі.

За оцінками видання, під ударами українських безпілотників опинилися десять найбільших російських нафтопереробних заводів. Унаслідок цього з ладу було виведено від 20% до 40% нафтопереробних потужностей країни.

Серед атакованих об’єктів — Омський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших у Росії та забезпечує близько 7% загального обсягу переробки нафти. Підприємство розташоване приблизно за 2500 кілометрів від лінії фронту, що, за оцінкою видання, свідчить про розширення можливостей українських далекобійних безпілотників. За словами керівника напряму енергетичних і кліматичних досліджень Київської школи економіки Бориса Додонова, у червні російські НПЗ переробляли в середньому 4,1 млн барелів нафти на добу. Це на 28% менше за середній показник останніх п’яти років і на 35% нижче від номінальної виробничої потужності галузі.

Як зазначає Financial Times, дефіцит пального вже відчули близько 50 млн росіян, або приблизно 35% населення країни. Найбільше проблеми проявилися у забезпеченні автомобілістів бензином.

Старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Сергій Вакуленко заявив виданню, що паливна криза є реальною, однак поки не переросла у масштабну економічну кризу, яка могла б призвести до перебоїв із постачанням товарів чи наданням послуг.

За інформацією джерела Financial Times у російській енергетичній галузі, Україна істотно збільшила кількість безпілотників, які одночасно атакують одну ціль. Це, за його словами, дозволяє проривати системи протиповітряної оборони, ефективність яких помітно знизилася.

Першими наслідки атак відчули в окупованому Криму, де через проблеми з енергопостачанням і дефіцит пального було запроваджено режим надзвичайної ситуації. До кінця червня обмеження на продаж пального вже діяли майже у 50 регіонах Росії.

Для стабілізації ситуації Москва збільшує імпорт бензину з Білорусі та використовує внутрішні резерви. У червні Росія закупила рекордні 141 тис. тонн бензину, що у 141 раз більше, ніж за аналогічний період минулого року. Крім того, російський уряд заборонив експорт дизельного пального, щоб спрямувати додаткові обсяги на внутрішній ринок і забезпечення військових потреб.

Водночас експерти вважають, що можливості Росії швидко ліквідувати дефіцит залишаються обмеженими. Країна традиційно виробляла майже стільки бензину, скільки споживала, а наявних запасів недостатньо для тривалого покриття втрат. Додатковим фактором ризику є розташування значної частини російських нафтопереробних заводів у центральних і західних регіонах країни, які залишаються досяжними для українських далекобійних безпілотників.