Естетичні вкладення: кому будуть цікаві українські інвестиційні монети НБУ?

Багатообіцяюче виглядають зусилля банків по запуску в обіг українських інвестиційних дорогоцінних монет і продажу монет інших держав. Але переваги і ризики таких вкладень далеко не очевидні. Про те, як вибрати монети для вкладення, і на що звернути увагу при їх купівлі, в яких банках України можна замовити і купити дорогоцінні монети, – дізнавався Prostobank.ua.

Інвестиції та колекціонування

Ми розділили поняття інвестиційна монета і колекційна. Перша – це монета з дорогоцінного металу найвищої проби, випущена одним із монетних дворів досить великим тиражем, що має певну тематику, як правило, не прив’язану до дати, події чи явища, і є інструментом інвестицій. Тобто у неї є вартість покупки і продажу, аж до визначення їх на біржових майданчиках. Найпопулярніші монети – «Віденська філармонія» (Австрія), «Орел» (США), «Панда» (Китай), «Кенгуру» (Австралія) і т.д.

Друга категорія – це монети з обмеженим тиражем, не обов’язково найвищої проби, проте з більш значущою тематикою, як правило, прив’язаною до дати, події чи явища. Цим монети більш цінні, проте повноцінного інвестиційного потенціалу не мають, оскільки через свою специфіку не є достатньо ліквідним товаром.

Прибуток від продажу інвестиційних монет в Україні не оподатковується. А ось колекційні монети – це предмет турботи збирачів ПДВ.

Куди вкладати?

Здається, що на питання – так куди ж вкладати гроші українцям – відповідь досить однозначна – в колекційні монети. Однак, по-перше, в Україні абсолютно не розвинений їх ринок – тобто можливість викупу монет у населення: банки навіть не виставляють курсу «покупка», як, наприклад, у випадку зі злитками. Виходити доведеться прямо на потенційних споживачів – колекціонерів. А новачкові це непросто.

По-друге, поки досить обмежений попит – тобто, крім банку, у щасливого власника монети у вигляді сердечка, з вмонтованим компасом, живим листком конюшини, фотографією Шумахера, колекції «Олімпійські ігри в Пекіні» та інших найрізноманітніших малотиражних вишуків ювелірного мистецтва, їх можуть викупити тільки колекціонери. А вони – принаймні поки, «зациклені» на монетах, що випускаються Національним банком України.

Існує усталена думка, що каста колекціонерів, миттю розмітають пам’ятні та ювілейні монети Нацбанку, як тільки він оголошує про їх випуск. Сліди їх потрібно шукати в Інтернет-магазинах і на спеціальних сходках. Крім того, монети, випущені НБУ, набагато дешевше закордонних, навіть незважаючи на те, що відразу стають дефіцитними.

Тому говорити про надзвичайні прибутки від інвестування в монети (наприклад, на одному з банківських форумів впевненою рукою банкіра була виписана фантастична цифра в 300% в рік, застосовна тільки до одиничних колекцій) поки для пересічного українця не доводиться.

Що ж стосується бажання зробити подарунок коханій на річницю весілля, до народження дитини або просто з нагоди гарного дня, то тут колекційні монети – саме те. Одна з останніх новинок, що з’явилися на українському ринку – монета з отвором, яка служить елементом моделі камери обскури. Фотоапарат – практично копія «первісних» – може робити фотографії за допомогою звичайної плівки. А коштує все це щастя якихось 600 гривень.

Тонкощі продажу і покупки монет

Якщо ви все ж зважилися на придбання монети, є кілька пунктів, про які потрібно пам’ятати:

• колекційну/пам’ятну монету потрібно тримати в упаковці. Якщо «пальчики» залишаться, то у вас її ніякий навіть самий зубожілий нумізмат і за номіналом не купить;
• при продажу, очевидно, доведеться зіткнутися з оцінювачем – недешеве задоволення;
• якщо «припече», колекційну/інвестиційну монету доведеться збувати або в ломбард за ціною брухту, або на чорний ринок, де ціна може бути як дещо вищою банківської, так і нижче;
• як і у випадку зі злитками, краще купити одну велику монету (в унцію і більше), ніж купу дрібних. Роботи на них витрачено більше, відповідно і додана вартість більше, однак продати «нестандарт», на відміну від унції, якою в світі міряють всі коштовності, буде складно;
• варто звертати увагу на оригінальність монети. Якщо це звичайні знаки Зодіаку, то навряд чи вам «світять» обіцяні 300% прибутку. А ось якщо Тіффані Арт (вкраплені шматочки скла), то вже є шанси;
• якщо надумаєте вивозити монети, пам’ятайте – Нацбанк дозволяє вивезти не більше 200 г металу. При цьому проба повинна бути не нижче 900 для золота, 925 для срібла і 999 для платини і паладію за умови письмового декларування. Ввезти в країну дозволено не більше 500 грамів дорогоцінних металів у вигляді зливків або ж іноземних монет.

З чого почати?

Із капіталом менше 10 000 гривень в золоті монети інвестувати зараз нерентабельно – якщо, звичайно, не закладати в план продаж монети років через двадцять, коли вона подорожчає до «антикварного» рівня.

Причина: при масі менше 4 грам вартість виробництва монети і закладений прибуток виробників і трейдерів монети становлять занадто великий відсоток від вартості металу тієї ж маси (понад 20-25%).

Якщо врахувати, що вартість зворотної покупки монети банком в найближче десятиліття майже зрівнюється з вартістю аналогічної маси металу – то для порівнянної з депозитними ставками прибутковості (до 10% в рік) золотим монетам з масою менше 4 грамів необхідно подорожчання золота укупі з подорожчанням монети за рахунок колекційних факторів більш ніж на 25-30% за рік (або хоча б 40% за два роки). Таке подорожчання жовтого металу і нумізматичної цінності монет при всіх прогнозах малореально.

Рентабельність срібних монет в деякі періоди починається з половини звичайної унції (14,17 грам) або половини трійської унції (15,55 грам).

Інвестування в монети (якщо не говорити про особливо великі багатотисячні інвестиції) – проект завжди довгостроковий, розрахований не менше ніж на рік. Більш швидке подорожчання золота може бути пов’язано з відповідним здешевленням основних валют, наприклад, в результаті бурхливого етапу кризи – що навряд чи може радувати інвестора. По сріблу ж зазвичай ситуація близька до золота.

За ціновими стрибками вгору на ринку дорогоцінних металів слідують періоди спадів і деколи значних і вельми довготривалих. Тому інвестор в дорогоцінні метали і монети з них, який бажає більш-менш швидкого повернення вкладень, повинен практично щодня контролювати поточні ціни українських банків і світові індекси, а також вчитуватися в аналітичні прогнози – щоб не проґавити точку максимального підйому ціни зворотної купівлі монети перед багатомісячним або навіть багаторічним спадом цін на метали.

Дізнатися базові особливості нумізматичної справи, основи оцінки та інші технічні мікро-нюанси можна – завдяки інтернету – будь-якому користувачеві на спеціалізованих ресурсах.

Якщо вже монети обрано – залишилося переглянути спеціальні монетні сторінки порталів банків і знайти банк, що їх продає. Або ж вибрати з декількох банків найбільш вигідного «продавця».

Майже як злитки, але дорожче

Неправильно було б плутати інвестиційні монети з пам’ятними та ювілейними монетами. На відміну від них, інвестиційні монети не обмежені в тиражі і не мають високої колекційної або художньої цінності. Тому, якщо вам цікаві монети, які будуть дорожчати з часом завдяки своїй унікальності і художній цінності – зверніть увагу на пам’ятні або ювілейні монети.

Але інвестиційні монети відрізняються від злитків не тільки своєю естетичною привабливістю. Головна перевага українських монет в іншому: на відміну від злитків, які викуповують далеко не всі установи, що працюють з банківськими металами, монети зобов’язується викуповувати у населення сам Національний Банк у всіх своїх регіональних підрозділах. А це означає, що при бажанні власник монети завжди зможе її продати по актуальному курсу Нацбанку. Правда, наскільки вигідними будуть умови відкупу, судити поки рано.

Коли монети виявляться збитковими?

Якщо ви вже вирішили, що вкладення в інвестиційні монети вам цікаві, то варто визначитися з тим, які монети ви хотіли б придбати. Як уже згадувалося, номінал монети значення не має, оскільки не впливає на її вартість. Важливішою буде вага металу. Тут у українських інвесторів вибір наразі невеликий, проте, як і у випадку зі злитками, більш вигідним буде вкладення в монети більшої ваги. Найбільш поширеним об’єктом інвестицій є монети вагою пів-унції і одна унція. В монетах меншої ваги частка роботи (карбування) на грам ваги вище, тому і маржа між ціною купівлі та ціною продажу дещо більше.

При цьому при виборі інвестора також варто виходити з того, яку суму він планує інвестувати. Логіка досить проста: якщо виділеної суми грошей вистачає на одну-дві-три унцієвих монети, тоді ще можна подумати про те, щоб брати хоча б частково більш дрібні монети. В інших випадках розумніше купувати більші і «дешевші» (в перерахунку на грам) унциєві монети. При цьому необхідно обов’язково мати на увазі, що операцій розміну або можливості отримання здачі не передбачено.

Важливий і термін вкладення. Як і у випадку зі злитками, монети недоцільно буде купувати з метою короткострокових інвестицій, адже в цьому випадку ви не заробите, а навпаки, втратите частину коштів за рахунок маржі – різниці між ціною продажу і покупки металу банком. Монети за аналогією зі злитками банківських металів є сенс купувати на термін від одного року і більше. З огляду на те, що маржа між цінами купівлі та продажу монет порівнянна з маржею по злитках, інвестиційна логіка також схожа на інвестування в злитки металу.