Дефіцит пального і високі ціни надовго. Нафтові компанії попереджають про глибшу кризу через війну в Ірані

Деталі

• Топ-менеджери галузі заявили, що закриття Іраном Ормузької протоки блокує значну частину світових поставок: з ринку випало до 8–10 млн барелів нафти на добу та близько п’ятої частини глобального ринку скрапленого природного газу.
• Гендиректор Kuwait Petroleum Corporation шейх Наваф аль-Сабах назвав ситуацію «економічною блокадою», яка має ефект доміно для світової економіки та ланцюгів постачання. За його словами, наслідки війни виходять далеко за межі регіону.
• Аналітики оцінюють поточний шок як найбільший з часів нафтового ембарго 1973 року. Ринок, за словами учасників конференції, недооцінює реальний масштаб фізичного дефіциту сировини, зосереджуючись на очікуваннях, а не на фактичних перебоях постачання.
• Волатильність ринку нафти зберігається залежно від новин про можливі переговори, однак керівники компаній вважають, що навіть у разі завершення конфлікту ціни залишаться високими через необхідність відновлення запасів.
• Додатковий тиск формується на ринку нафтопродуктів. За словами CEO TotalEnergies Патріка Пуянне, ціни на авіаційне паливо зросли на $200 за барель, а дизель – на $160. Китай уже заборонив експорт нафтопродуктів, а Таїланд запровадив нормування бензину. «Криза вже починає безпосередньо впливати на споживачів», – заявив він, додавши, що наслідки залежатимуть від тривалості війни і можуть стати «дуже драматичними».
• Водночас постачання нафтопродуктів стикається з ще більшими ризиками. За словами керівництва Shell, дефіцит уже зачіпає авіаційне паливо, далі під загрозою дизель і бензин. Ефект нестачі поширюється на економіки Азії та може дійти до Європи вже у квітні. Уряди почали накопичувати запаси, що додатково посилює дисбаланси.
• Ситуацію ускладнюють атаки на інфраструктуру. Через удари дронів зупинено найбільший у світі хаб скрапленого газу в Катарі, що змусило компанії евакуювати персонал і обмежити операції. Водночас альтернативні постачальники, зокрема американські експортери LNG, працюють на межі потужностей і не можуть швидко компенсувати дефіцит через тривалу логістику.
• Очільники компаній закликали уряд США посилити військовий захист енергетичної інфраструктури та активів у регіоні.
• Експерти попереджають про високий ризик подальшої ескалації. На думку політолога Валі Насра, Іран не зацікавлений у швидкому припиненні вогню та прагне ширшої угоди, яка включатиме контроль над протокою, економічні компенсації та гарантії безпеки.
• Колишній міністр оборони США Джим Меттіс заявив, що конфлікт фактично зайшов у глухий кут і може загостритися. За його словами, США буде складно захистити судноплавство в регіоні через масштаб і протяжність морських маршрутів, які Іран здатен атакувати.
• Війна може серйозно вдарити по економіках країн Перської затоки. За оцінками аналітиків, Ірак, Катар, ОАЕ та потенційно Саудівська Аравія можуть втратити до 30% річного ВВП у разі затягування конфлікту.

Контекст

Ормузька протока забезпечує транспортування близько п’ятої частини світових поставок нафти і значної частки LNG. Її блокування вважається одним із найсерйозніших ризиків для глобального енергоринку.

Це призвело до стрімкого зростання ціни на нафту: американська нафта подорожчала майже на 50% з кінця лютого – до близько $100 за барель, тоді як Brent перевищила $112.

Водночас атаки Ірану на Катар пошкодили об’єкти, що забезпечують близько 17% експортних потужностей скрапленого природного газу країни, а їх відновлення триватиме від трьох до п’яти років.

МЕА разом із країнами G7 ухвалили безпрецедентне рішення про випуск 400 млн барелів нафти зі стратегічних резервів – це більш ніж удвічі перевищує попередній рекорд 2022 року, коли після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на ринок спрямували 182 млн барелів.

13 березня Міністерство фінансів США тимчасово послабило санкції проти Росії, дозволивши протягом 30 днів експорт вже відвантаженої нафти та нафтопродуктів. 21 березня аналогічне рішення було ухвалене щодо Ірану.