Прісноводні риби масово зникають з річок: екологи б’ють на сполох

Прісноводні риби поступово зникають з річок усього світу. Про це йдеться у новому звіті “Глобальна оцінка мігруючих прісноводних риб”, підготовленому за підтримки ООН, пише Earth.

Зазначається, що мігруючі прісноводні риби перебувають у серйозній небезпеці. У звіті йдеться про те, що для їхнього захисту країнам необхідно управляти річками як єдиною системою, а не як окремими національними ділянками.

Екологи попереджають, що проблема скорочення мігруючих прісноводних риб не є нішевою. Вони підтримують функціонування річок і переносять поживні речовини, а також підтримують харчові ланцюги. Більш того, прісноводні риби лежать в основі великого внутрішнього рибальства, яке годує і забезпечує сотні мільйонів людей.

У виданні зазначили, що багато з цих видів не є “місцевими”. Їхні життєві цикли залежать від довгих, безперервних коридорів – маршрутів між нерестовищами, місцями годування та розплідниками в заплавах, які можуть простягатися на тисячі кілометрів і перетинати безліч кордонів.

За словами екологів, саме це і робить прісноводних риб вразливими. Коли річка розбивається на фрагменти через греблі, змінені режими стоку, осередки забруднення та тиск перелову, ці риби втрачають не просто середовище існування, а можливість завершити свій життєвий цикл.

У звіті йдеться про те, що з 1970 року популяції мігруючих прісноводних риб у всьому світі скоротилися приблизно на 81%. Більше того, 97% із 58 видів мігруючих риб, занесених до Конвенції ООН про збереження мігруючих видів, перебувають під загрозою зникнення.

У звіті також виділено 325 видів мігруючих прісноводних риб як кандидатів для скоординованих міжнародних природоохоронних зусиль, крім 24 видів, вже включених до Конвенції ООН.

Згідно зі звітом, найбільшій загрозі піддаються великі річкові басейни, де ці скорочення та ризики є особливо актуальними. Серед них – Амазонка та Ла-Плата-Парана в Південній Америці, Дунай у Європі, Меконг в Азії, Ніл в Африці та система Ганг-Брахмапутра на Індійському субконтиненті.

Експерти підкреслюють, що ці басейни важливі не тільки з екологічної точки зору. Вони також складні з політичної точки зору, оскільки зачіпають інтереси багатьох країн, пов’язані з конкуруючими потребами у воді та інтенсивним розвитком інфраструктури.