Чи сплачують єдиний внесок роботодавці – платники ЄП за осіб, призваних на військову службу до ЗСУ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Так, п. 9 прим. 20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що під час періоду мобілізації, визначеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», роботодавці – платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування – фізичні особи – підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку, мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України (абзац перший п. 9 прим. 20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Суми єдиного внеску, нараховані та не сплачені роботодавцями, визначеними абзацом першим п. 9 прим. 20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, сплачуються за рахунок державного бюджету, крім періодів, у яких наймані працівники, визначені абзацом першим п. 9 прим. 20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок за рахунок державного бюджету (абзац другий п. 9 прим. 20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Для визначення суми єдиного внеску, що підлягає сплаті за рахунок державного бюджету, платник єдиного внеску розраховує та відображає у звітності суму єдиного внеску за найманих працівників, у розмірах, передбачених частинами п’ятою і чотирнадцятою ст. 8 Закону № 2464.

Для розрахунку використовуються дані звітності стосовно найманих працівників, щодо суми нарахованого доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок, суми нарахованого єдиного внеску, суми донарахованого та зменшеного нарахування єдиного внеску таких найманих працівників.

На підставі розрахунку, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, формує бюджетні запити на отримання коштів на покриття сум несплаченого роботодавцями єдиного внеску (абзац п’ятий п. 9 прим. 20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Вимоги щодо нарахування ЄВ на зарплату, що не перевищує розмір мінімалки на місяць, не застосовуються до зарплати за останній місяць, у якому відбулася фактична демобілізація працівника.