Чи можна стягувати плату за користування майном після закінчення дії договору оренди?

15 березня 2021, 14:27Новини314

Этот материал также доступен на русском

Орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному.

  • Посилання скопійованоlink copied

Приписами частини четвертої статті 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Про це йдеться в ухвалі ВС (КГС) від 24 лютого 2021 року у справі № 903/451/20 про передачу справи на розгляд до ВП ВС, зазначає суддя Верховного Суду Олена Кібенко.

Так, відповідно до статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, після закінчення строку дії договору оренди у дату, визначену у договорі, орендар має зобов`язання негайно повернути предмет оренди орендодавцеві. Відповідно, орендар вже не має права користуватися майном, а має обов`язок його повернути негайно. Відповідно і нових зобов`язань у орендаря зі сплати орендної плати виникнути не може, адже договір оренди припинився, подальше користування майном після завершення строку дії договору оренди є неправомірним.

Користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмету найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що відповідно до статті 785 ЦК України право орендодавця на отримання орендної плати припиняється одночасно з припиненням договору оренди. Орендодавець може звертатися до суду за стягненням заборгованості по орендній платі, лише у випадку, якщо така заборгованість орендаря перед орендодавцем виникла у період дії договору оренди.

Вважати строк оренди продовженим на невизначений строк чи до того моменту, поки не буде підписаний акт приймання-передачі майна, суперечить наявності передбаченому і законом, і договором обов`язку орендаря негайно повернути майно.

Орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному:

1) сплачувати орендну плату за правомірне користування майном;

2) негайно повернути майно.

Як зазначається, після припинення договору оренди користування майном стає неправомірним. Якщо орендар не повертає майно після припинення строку дії договору оренди, належним способом захисту у цьому разі є позов орендодавця про стягнення з орендаря неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина друга статті 785 ЦК України), в межах розгляду якого орендар вправі спростувати доводи щодо неповернення ним цього майна чи наявність вини у такому неповерненні.

Крім того, орендар, який має обов`язок негайно повернути майно, вже, як правило, не використовує майно за призначенням, тобто для здійснення господарської діяльності. У такому випадку правова позиція, відповідно до якої орендар змушений платити орендну плату до моменту підписання акту-приймання передачі (повернення) майна, ставить орендодавця у більш вигідне становище. Адже він має право на отримання орендної плати і може умисно затягувати підписання такого акту, висуваючи орендарю певні вимоги, пов`язані з поверненням майна (щодо приведення майна у відповідний стан, щодо компенсації збитків тощо). Орендар, якому це майно вже не потрібно для здійснення господарської діяльності (що випливає зі строку укладеного ним договору), тим не менш змушений оплачувати орендну плату за використання майна, при цьому таке використання презюмується. І якщо протягом дії договору оренди така презумпція є виправданою і випливає з норм законодавства, то після припинення договору оренди така презумпція є помилковою….

Колегія суддів також звернула увагу, що згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність, що передбачено абзацом 2 частини другої статті 20 ГПК України. Але вказані норми не передбачають захист порушеного, невизнаного, оспорюваного права позивача або його інтересу шляхом визнання відсутнім певного права у відповідача. Визнання відсутнім права на стягнення орендної плати у орендодавця є тотожнім за змістом вимогам про визнання у орендаря права на несплату орендної плати. Такі вимоги не можуть бути самостійним предметом спору в господарському суді; суд встановлює чи є у орендодавця право на стягнення орендної плати у спорі про стягнення орендної плати на підставі встановлених судом фактів.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Думка експерта

Бажаєте стати автором borg.expert?

Матеріали за темою

Законодавство

Статті • Влада i люди
Не всі порушення проектної документації під час будівництва будуть автоматично призводити до визнання об’єкту самочинно збудованим, а лише істотні та встановлені законом

Законодавство

Статті • Влада i люди
Скасування Господарського кодексу більше нагадує дивний спосіб лікування головного болю за допомогою гільйотини

Законодавство

Статті • Влада i люди
Пенсія призначається незалежно від тривалості служби

Законодавство

Статті • Влада i люди
Cпрощений режим регулювання трудових відносин дозволяє у трудовому договорі визначати додаткові права, обов’язки і відповідальність сторін

Законодавство

Статті • Влада i люди
Переважно благодійними питаннями опікуються юридичні утворення, тобто саме вони мають виступати податковими агентами

Законодавство

Статті • Влада i люди
Метою закону є регулювання нестандартних форм зайнятості для осіб, які виконують роботу на непостійній основі