Чи можна побудувати житловий будинок на землях сільгосппризначення

Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання закріплено у ст. 22 Земельного кодексу України. Про це повідомляє Земельний фонд України, пише agronews.ua.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

• сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
• не сільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Чинним законодавством України встановлено пріоритетність земель сільськогосподарського призначення.

Землі, придатні для потреб сільського господарства (крім самозалісених земель), повинні надаватися насамперед для таких цілей:

• ведення сільського господарства;
• ведення лісового господарства;
• створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру.

Для будівництва промислових підприємств, об’єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов’язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно не сільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

Виникає питання, що робити в такому випадку, коли законодавча фактично встановлено заборону на будівництво на землях сільськогосподарського призначення.

Але чинним законодавством України передбачено можливість будівництва об’єктів нерухомості на землях сільськогосподарського призначення, але за умови, що подальше функціональне використання цих об’єктів відповідатиме цільовому призначенню земельної ділянки.

Чинним законодавством України передбачено можливість будівництва об’єктів нерухомості на землях сільськогосподарського призначення, але за умови, що подальше функціональне використання цих об’єктів відповідатиме цільовому призначенню земельної ділянки.

Згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, землісільськогосподарського призначення (код 01.01 – 01.19) можуть використовуватися для:

• ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства, підсобного сільського господарства, індивідуального садівництва, колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства, надання послуг у сільському господарстві, розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, іншого сільськогосподарського призначення, збереження та використання земель природно-заповідного фонду, а також земельні ділянки запасу під сільськогосподарськими будівлями і дворами, під полезахисними лісовими смугами, запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянами чи юридичними особами), загального користування, які використовуються як польові дороги, прогони, під громадськими сіножатями та громадськими пасовищами.

Класифікація видів будівель сільськогосподарського призначення наведена у Державному класифікаторі будівель і споруд ДК 018-2000, до яких належать (код 1271):

• будівлі для тваринництва, птахівництва, зберігання зерна, садівництва, виноградарства і виноробства, силосні й сінажні; будівлі для тепличного, рибного господарств; будівлі підприємств лісництва і звірівництва; інші об’єкти сільськогосподарського призначення.

До цього класу будівель також відносяться: корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади і надвірні споруди, підвали, винокурні, винні ємкості, теплиці, силосні ями тощо.

Так все ж таки, чи можливо побудувати житловий будинок на землях сільськогосподарського призначення, так можливо і таке будівництво можливе на землях виділених для ведення фермерського господарства для створення фермерської садиби.

Згідно із частиною першою статті 31 ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із:

• земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;
• земельних ділянок, що належать громадянам – членам фермерського господарства на праві приватної власності;
• земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону (частина 1 статті 1 Закону України «Про фермерське господарство»).

Фермерське господарство самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію, на власний розсуд та ризик підбирає партнерів з економічних зав`язків у всіх сферах діяльності, у тому числі іноземних(частина 2 статті 24 Закону України «Про фермерське господарство»).

Як встановлено ст. 5 Закону України «Про фермерське господарство», громадяни, що створили фермерське господарство, мають право облаштувати житло в тій частині наданої для ведення фермерського господарства земельної ділянки, з якої забезпечується зручний доступ до всіх виробничих об’єктів господарства. Якщо житло членів фермерського господарства знаходиться за межами населених пунктів, то вони мають право на створення відокремленої фермерської садиби, якій надається поштова адреса.

Відокремленою фермерською садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями, яка знаходиться за межами населеного пункту.

Для облаштування відокремленої садиби фермерському господарству надається за рахунок бюджету допомога на будівництво під’їзних шляхів до фермерського господарства, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем.

Переселенцям, які створюють фермерське господарство в трудонедостатніх населених пунктах, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, надається одноразова грошова допомога за рахунок державного бюджету у розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Що таке відокремлена фермерська садиба?

Статтею 381 Цивільного кодексу України закріплено визначення садиба як об’єкт права власності. Садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Для того щоб оформити відокремлену фермерську садибу, фермеру необхідно з дотриманням вимог передбачених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», та:

• отримати дозвіл на створення відокремленої фермерської садиби. Дозвіл видається органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки.
• зареєструвати право власності чи оренди на земельну ділянку. Право користування на земельну ділянку реєструється в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
• подати заяву про державну реєстрацію відокремленої фермерської садиби. Заява подається до органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за місцем розташування відокремленої фермерської садиби.
• технічний паспорт на житловий будинок та господарські будівлі;
• акт введення в експлуатацію житлового будинку та господарських будівель;
• довідку про присвоєння поштової адреси відокремленій фермерській садибі.

Після введення об’єкта до експлуатації можливе оформлення право власності на нього. Для цього необхідно звернутися до Центру надання адміністративних послуг або нотаріуса.