Чому долар дешевшає і яким буде курс гривні після війни

Війна могла відправити курс гривні до долара у космос. Проте цього не сталося через жорсткі дії Національного банку України. Більше того, гривня навіть поступово відіграє позиції. Що відбувається на готівковому валютному ринку, від чого він залежить і яким може бути після закінчення війни, розповідає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

1. По-перше, відбулося різке падіння доходів населення, а тому домогосподарства з низьким та середнім рівнем доходів зараз поступово витрачають гривню для фінансування поточних витрат. Вони не намагаються придбати іноземну валюту за будь-якою ціною. Також через падіння доходів багато домогосподарств змушені використовувати валютні заощадження та продавати готівкову валюту.
2. По-друге, знизився попит фізичних осіб, яким через вимушену еміграцію потрібна валюта для витрат за кордоном. Адміністративні обмеження на використання коштів з банківських рахунків достатньо м’які і зручніше оплачувати поточні витрати за кордоном гривневими картками.
3. По-третє, фізичні особи скористалися лазівками в адміністративних обмеженнях НБУ і купували долари та євро шляхом переказів гривні на криптогаманці або ж знімаючи готівкову валюту за кордоном за фіксованим довоєнним обмінним курсом. На сьогодні все ще вигідніше покласти кошти на гривневий рахунок у банку та потім гривню конвертувати у валюту одним із доступних способів, ніж купувати валюту дорожче на готівковому валютному ринку.

Ні, адже на сьогодні готівковий ринок валюти дуже малий за обсягами і він практично не пов’язаний із іншими сегментами валютного ринку. Готівковий валютний ринок відображає рівноважний курс у дуже вузькому сегменті і навряд чи є індикатором можливого рівноважного курсу у майбутньому.

За інформацією від Міністерства економіки у березні спостерігався профіцит торгівлі товарами — експорт перевищував імпорт. Проте не факт, що виручка від експорту потрапила в Україну у березні, тому ймовірно позитивний баланс торгівлі товарами не забезпечив відповідного чистого притоку валюти в країну. Баланс торгівлі послугами, ймовірно, був від’ємним через значне зростання кількості переселенців до Європи, що часто повинні були самостійно оплачувати транспорт, житло та інші поточні витрати за кордоном. Всі ці витрати в платіжному балансу фіксуються як імпорт послуг в Україну.

Руйнування великих експортоорієнтованих підприємств, зниження посівів олійних та зернових культур у поєднанні із труднощами із транспортуванням товарів за кордон суттєво знизять притік валюти від експортерів у наступні рік-півтора. Проте різко знизяться і обсяги імпорту інвестиційних та споживчих товарів через падіння доходів населення та погіршення умов роботи бізнесу. На жаль, обсяги імпорту енергоносіїв залишатимуться вкрай високими. Хоча через кризу економіка потребуватиме менше газу та інших енергоносіїв, їхня вартість сьогодні подекуди є рекордно високою. Тому це створюватиме суттєвий тиск на показники торгового та платіжного балансів, а отже і на валютний ринок.

Курс значною мірою залежатиме від обраних НБУ темпів відкриття валютного ринку та можливостей проводити валютні інтервенції. На нашу думку навіть після завершення війни обмеження на валютному ринку залишатимуться жорсткими, зокрема імпортери зможуть придбавати валюту лише для завезення товарів критичного імпорту. Також тривалий час зберігатимуться обмеження на рух капіталу — виплати дивідендів, процентів, повернення прямих та портфельних інвестицій, перекази фізичних та юридичних осіб. Загалом же навіть за умови дуже повільної лібералізації валютного ринку ймовірно зберігатиметься дефіцит іноземної валюти на ринку, а тому НБУ буде змушений тривалий час проводити інтервенції з продажу валюти. Обсяги таких інтервенцій значною мірою залежатимуть від обсягу допомоги, яку надаватимуть Україні міжнародні партнери.