Бізнес втрачає мільйони через “фальшиві” повітряні тривоги, – опитування

Кожна повітряна тривога, що іноді звучить у Києві по п’ять разів на день, приносить бізнесу колосальні збитки. Бізнесу доводиться вирішувати що важливіше: безпека чи гроші. Найбільшим попитом в орендарів користується «підпілля».

Сорок п’ять хвилин тривала повітряна тривога удень 13 квітня — усе через літак МіГ-31, що кружляв над територією Росії.

Розвідувальні безпілотники, зліт винищувача МіГ-31 у Білорусі чи просто повітряні кулі — усе це причина для оголошення тривоги в Україні. Чи буде атака — невідомо, однак бізнес змушений припиняти роботу в середньому на півтори-дві години, а співробітники — спускатися до бомбосховища.

Це боляче б’є по українських підприємцях.

«Кожен злет МіГ-31 — це мінус 20−30% від денного виторгу ресторану, — каже генеральна директорка компанії Ресторанний консалтинг Ольга Насонова. — Декілька тривог за день — і робота вже збиткова».

Військові відмовляються ранжувати небезпеку в залежності від ступеня потенційної загрози. Тому це почав робити бізнес — магазини, перукарні та ресторани закриваються лише після повідомлень про реальну, а не потенційну загрозу пуску ракет чи атак дронів. Решту часу вони працюють на свій острах.

Гроші важливіші за безпеку?

Колосальні збитки

Втрати бізнесу та економіки через регулярні повітряні тривоги є колосальними, констатують в Європейській Бізнес Асоціації. Масштабні тривоги, що тривають цілий робочий день, обраховуються щонайменше у 7,5 млрд грн втрат для ВВП, писав минулого року голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

«Що таке зліт МіГ-31 для Salateira — це закриття ТРЦ, в яких знаходиться більшість наших ресторанів», — зазначає співвласник мережі Олександр Савілов. За його оцінкою, за цей час заклад втрачає 15−25% від денної виручки. «Можливо втрати ще більші, бо люди перестають ходити в ТРЦ, — каже Савілов. — Це рулетка: чи він закриється, чи ні».

Виручка ресторану середнього рівня складає близько 50 тис. грн на день, тому втрати 10−15 тис. грн за один простій — суттєві для закладів, додає Насонова.

Клієнти не повертаються

Найбільше від повітряних тривог страждають саме ресторани та розважальні заклади, додає операційний директор девелоперської компанії Budhouse Group (ТРЦ Lubava в Черкасах, Forum у Львові, Nikolsky в Харкові, Fabrika в Херсоні) Максим Гаврюшин.

«Гості роблять замовлення, а потім, після відбою, не повертаються, — зазначає він. — Або кінотеатрам доводиться видавати квитки на повторний перегляд фільму, якщо він був перерваний тривогою». Оцінки Гаврюшина схожі: через тривоги торговий центр втрачає в середньому 20−30% доходу у гривні. Хороша новина: відтоку орендарів через це поки немає.

Військові проти

Бізнес виступав з ініціативами ранжувати тривоги в залежності від небезпеки, розповідають представники українських компаній. Як на це реагує Генштаб і Міноборони?

Жодних змін не планується, повідомив NV Бізнес речник повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. «Якщо існує небезпека, то вмикатиметься сирена. Компроміси в цьому питанні недоречні», — каже він.

Повітряні сили не можуть збивати гіперзвукові ракети Кинжал, що їх несе МіГ-31, нагадує Ігнат. І ці ракети вже використовувались для бомбування українських міст.

Щоб уникати збитків окремі торгові центри вирішили не закриватися під час повітряних тривог. Гаврюшин не підтримує таку самодіяльність. «Ми вже бачили, що відбулось у Кременчуку, коли російська ракета влучила у працюючий ТРЦ», — додає він.

Однак жорстких вимог безпеки дотримуються лише власники торгових та офісних центрів. Решта — магазини, перукарні, ресторани та поштові відділення, які розташовані на перших поверхах будівель, зазвичай працюють. І повсякчас — це і великі мережі. Такі, як відділення Нової пошти, супермаркетів АТБ чи мереж Fozzy Group. У цих компаніях не відповіли на запити NV Бізнес.

Після початку повітряної тривоги менеджери на місцях, як правило, вивчають повідомлення в профільних телеграм-каналах. Якщо російські окупанти атакують ракетами чи дронами, робота усіх закладів припиняється. На це, зазвичай, є пів години.

«На цьому фоні заклади, які розташовані у підвальних приміщеннях, мають підвищений попит. Бо вони працюють завжди. Там проводять дитячі дні народження, до ресторанів і кафе приходять, коли навколо усе закривається», — каже Насонова.

В Европейській Бізнес Асоціації додають, що бізнес поступово вчиться адаптовуватись, аби певним чином компенсувати простої — працювати позмінно, вводити більш плаваючі графіки роботи, облаштовувати бомбосховища для нормальної роботи тощо. Однак суттєвих змін не відбуватиметься, вважає Гаврюшин.

Поки триватиме війна, бізнес реагуватиме на повітряні тривоги.

Джерело