Альо, Мінюст? Дзвінок 3. «Наскільки «безпечно» для арбітражних керуючих критикувати Міністерство?»

Вже в традиційній рубриці для читачів ІА «Борг.Експерт» знову на зв’язку заступник міністра юстиції Валерія Коломієць, яка відверто відповідає на усі запитання, що надходять з ринку.

Щодо Меморандуму, то наразі остаточно погоджений всіма сторонами варіант вже лежить на столі Міністра юстиції, і, ймовірно, найближчими днями ми отримаємо політичне рішення і будемо погоджувати зручну для сторін дату підписання.

Щодо захисту прав арбітражних керуючих, то варто нагадати, що відповідно до Кодексу з процедур банкрутства саме питанням захисту прав АК займається якраз НААКУ. Мін’юст жодним чином не має відношення до адвокації прав чи обов’язків арбітражних керуючих. Тому, власне, в меморандумі ми передбачаємо нашу спільну роботу, яка стосується не вузько експертів, спеціалістів, які здійснюють процедури банкрутства, а яка передбачає нашу співпрацю в галузі розвитку самої процедури, самих механізмів, тобто ми домовляємося про те, що будемо спільно працювати, координувати зусилля для того, аби все ж таки якимось чином реформувати і покращити систему підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації арбітражних керуючих, аби вони ще краще виконували свою роботу. Так само ми плануємо працювати у сфері вивчення, аналізу, розробки концепцій для того, аби як раз АК найкраще могли реалізовувати свої повноваження у справах про банкрутство (неплатоспроможність). Тобто ми не зациклюємося виключно на питаннях, що стосуютьс спеціалістів – кризових менеджерів, оскільки ринок банкрутства складається не лише з них. Ми хочемо напрацювати більш важливі інститутційні речі, які будуть мати прямий вплив саме на кінцевого, скажімо так, бенефіціара, тобто на учасників цих стосунків, на сторони у справі. І більше того ми матимемо позитивний вплив на розвиток економіки в державі і повернення боргів кредиторам.

Відповідь на наступне питання – наскільки «безпечно» для АК критикувати Мін’юст – напевно найкраще знають самі представники ринку. Але я хотіла зазначити, що, напевно, єдиним способом Мін’юсту, що може вплинути на роботу арбітражного керуючого, є рішення, які приймаються нами колегіально, в рамках діяльності Дисциплінарної комісії. І ми можемо подивитись судову статистику останніх років. Я маю на увазі 2020 і 2021 рік, який фактично вже майже добігає до половини.

Так от, за майже півтори роки роботи дисциплінарної комісії, наші рішення були оскаржені всього п’ять разів. Тобто не зважаючи на те, що за минулий рік було притягнуто до дисциплінарної відповідальності 56 осіб, цього року вже притягнуто 32 особи, ми маємо лише 5 оскаржень цих рішень у судах.

Тому звісно можна говорити, що хтось з АК «боїться», що ми маємо якість важелі, якими можемо “приборкувати” невдоволених арбітражних керуючих, але я вважаю, що це лише пусті слова, оскільки цифри говорять самі за себе.

Щодо того, чи буде прийняття Кодексу з етики черговою “дубинкою” для Мінюсту, аби впливати на арбітражних керуючих, то я навела цифри і думаю, що всім зрозуміло, що жодних “дубинок” в руках міністерства юстиції і так немає. А щодо прийняття Кодексу, то з самого початку роботи НААКУ Мін’юст публічно на всіх майданчиках заявляв, що жодним чином втручатись ані в проведення з’їзду, ані в подальшу роботу НААКУ ми не збираємося. Ми дійсно цього не робили, тому питання, які пов’язані з внутрішньою діяльністю НААКУ (а питання Кодексу з етики, це якраз внутрішня діяльність), жодним чином не стосується Міністерства юстиції. От коли спільнота напрацює певні механізми, напрацює певні процедури, буде надавати нам вже в роботу певні кейси, що стосуються порушень кодексу з етики, тоді, звісно, в межах діяльності Дисциплінарної комісії ми можемо приймати якісь рішення.

Але повторюсь, жодних “дубинок” над головами арбітражних керуючих Мін’юст за останні півтора роки точно не тримав, не тримає і тримати не збирається.