«Арбітражним керуючим винні більше 5 млн грн зароблених ними грошей. Але ситуація виправляється», – голова НААКУ Олександр Бондарчук

«Суми рулять!», «А де це так поважають працю арбітражних керуючих?», «І який баран назвав у кодексі зарплату АК винагородою?». Ці та подібні емоційні висловлювання – лише одні з небагатьох, які можна віднайти у телеграм групі Національної асоціації арбітражних керуючих України, у відповідь на поодинокі винесення ухвал судів щодо сплати арбітражним керуючим авансованої винагороди.

Про дивну ситуацію з оплатою праці АК під час війни редакція «Борг.Експерт» вже нагадувала на початку квітня, розповідаючи про непроведення відповідних виплат Державною казначейською службою України. Свого часу на неприпустимість такого стану речей вказував у своєму депутатському зверненні й народний обранець Тарас Тарасенко. Тим більше, що питання можна було вирішити оперативно, зробивши декілька правок до постанови КМУ №590 від 9 червня 2021 року (зі змінами) «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану».

Втім, дні минали, а жодних покращень начебто й не відбувалось. Принаймні, на кожне з повідомлень про отримання АК винагороди (без жодної системності, просто десь госпсуд виявився більш наполегливим, а десь казначейство більш поступливим) в мережі реагували бурхливо.

Якою є ситуація зараз, чи знайдено нарешті механізм виправлення несправедливого ставлення до незалежної професії з боку держави, розповідає голова НААКУ Олександр Бондарчук.

Як ви знаєте, фактично з перших днів війни майже у всіх регіонах країни арбітражні керуючі зіткнулися з проблемою неможливості отримання винагороди за виконання відповідних повноважень у справах про банкрутство. І хоч зрозуміло, що у всіх нас тоді були більш серйозні проблеми, аніж тимчасові матеріальні негаразди, досить швидко стало очевидно, що без належного, і навіть дещо агресивного самозахисту своїх прав арбітражним керуючим не обійтись.

Адже станом на сьогодні загальна сума по невиконаним платіжним дорученням становить більше 5 млн. грн.

Припускаю, що насправді сума може бути ще більшою, адже калькуляція відбулась на підставі листів, отриманих від господарських судів на запит НААКУ від 25 травня 2022 року, й відповіли ще не всі адресати запитуваної інформації.

Наголошу ще раз, що це навіть не бюджетні кошти, а виключно авансовані платежі, що були внесені на рахунок господарських судів сторонами у справах про банкрутство. Очевидно, що винагорода арбітражних керуючих за своєю суттю є заробітною платою, а сам депозитний рахунок є не бюджетним рахунком, операції за даними рахунками не належать до операцій з виконання бюджетів. Відповідно, на операції з виплати авансованої винагороди арбітражному керуючому не поширюється черговість платежів, встановлена п.19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану.

Що стосується прямої відповіді на питання, «чи отримують винагороду». Так, отримують, але не всі і не відразу. Тому завдання Асоціації – зробити, щоб з поодиноких випадків такі виплати перетворились на нормально працюючий механізм.

З березня цього року, коли проблема заборгованості по виплатам АК почала набувати масового характеру, Рада арбітражних керуючих України займає активну позицію та вчиняє усі можливі дії з метою її вирішення.

Хронологічно це виглядало наступним чином.

Оскільки казначейська служба зайняла позицію, що виплата грошової винагороди АК кваліфікується як виплата третьої черги «за іншими видатками та кредитами», то НААКУ ще 1 квітня направила відповідні листи до КМУ, Міністерства юстиції та Міністерства фінансів. В цих листах було вказано на необхідність направлення роз’яснення до Державної казначейської служби України про те, що виплати грошової винагороди арбітражних керуючих підлягають сплаті в порядку другої черги відповідно до Постанови КМУ №590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» від 09.06.2021 року.

Також, паралельно ми направили відповідного листа й до самої Державної казначейської служби України. На жаль, відповіді, які ми отримали, були не на нашу користь. Мінфін, на наш погляд, абсолютно необгрунтовано вважає, що виплата грошової винагороди арбітражним керуючим – це все ж виплата третьої черги «за іншими видатками та кредитами».

Але ми не зупинилися, і почали в прямому сенсі цього слова штурмувати Господарські суди та Казначейські служби в кожній області України.

Починаючи з 21 квітня НААКУ на адреси всіх господарських судів та казначейських служб усіх регіонів України направлено листи, в яких вимагалося від фінансово-економічних відділів господарських судів України та відповідних органів ДКСУ вживати всіх необхідних заходів для повної і своєчасної виплати авансованої винагороди арбітражним керуючим. Окрім суто правового роз’яснення, в листах також містилось нагадування, що усі дії посадових осіб господарських судів та територіальних органів казначейської служби, пов’язані із затримкою виплати винагороди арбітражних керуючих із депозитного рахунку господарського суду, є грубим порушенням норм чинного законодавства України.

І лише після цього ми почали отримувати позитивні сигнали. Незважаючи на стандартну відповідь від місцевих органів Державної казначейської служби України, які знову містили посилання на Постанову КМУ №590, в деяких областях арбітражні керуючи почали отримувати виплати (Полтавській, Сумській, Тернопільській, Харківській областях).

Це додало нам сил, і 25 травня на адреси господарських судів усіх регіонів України був направлений ще один пул листів, в яких НААКУ просить повідомити кількість направлених за період з лютого 2022 року по сьогоднішній день платіжних доручень, за якими отримувачами коштів є арбітражні керуючі та які станом на сьогоднішній день невиконані.

На початку червня вже є інформація про суттєві виплати по Дніпропетровській та Запорізькій областях. Тобто крига скресла.

Щодо публічного розголосу, то сам процес заради процесу навряд чи можна назвати конструктивом.

З боку НААКУ більш важливим було не допустити формування єдиної, не прийнятної для спільноти арбітражних керуючих позиції органів Державної казначейської служби України та Мінфіну тощо. Водночас, публікація виключно негативних відповідей від державних органів справляла б прикре враження й на самих арбітражних керуючих.

Ми обрали інший шлях – не здаватись, але методично та системно вимагати виправлення ситуації. І як бачите: вказані вище дії дали результати – значна кількість арбітражних керуючих вже отримали свою винагороду.

Що стосується нормативно-правового регулювання, то НААКУ підготовлено проект змін (за що окрема подяка членкині РАКУ Олені Волянській) до підпункту 2 пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою КМУ від 09.06.2021 № 590. Вказані зміни передбачають остаточне віднесення до другої черги платежів сплату винагороди арбітражних керуючих.

Без сумніву, в тяжкі для всієї країни та кожного із нас часи, дуже важливим є знаходження балансу між суспільною необхідністю та власними потребами. Однак наголошу ще раз, спільнота АК не вимагала і не вимагає якогось особливого ставлення до своєї професії з боку держави. Питання виключно в правильному читанні закону, з чим під час війни об’єктивно можуть виникати проблеми.

Тому особисто мене не можуть не надихати взаємопідтримка та єдність нашої спільноти, які проявились навіть у вирішенні завжди болючого «грошового» питання. На час війни – цього більш ніж достатньо, а грунтовні зміни до законодавства в сфері банкрутства будемо формувати вже за мирного неба.

Розмовляв Сергій Козлов