Щоб зберегти стратегічні підприємства, мораторії не потрібні – Мін’юст

Глушко Сергій
29 квітня 2021, 19:52
8955 хвилин читати

Вже розроблений план дій щодо вирішення проблеми невиконання рішень судів стосовно суб’єктів, що перебувають у власності держави

  • Посилання скопійованоlink copied

Кодекс України з процедур банкрутства не передбачав жодних обмежень щодо застосувань своїх положень до боржників. Але виявилося, що дуже зручно питання регулювання неплатоспроможності вирішувати шляхом введення різних мораторіїв на процедури банкрутства до певної категорії боржників, передовсім, державних підприємств.

Це інколи, дійсно, було обумовленим і необхідним задля збереження стратегічних компаній. Проте, доволі часто в такий спосіб не досягається ані мета застосування мораторіїв, ані дотримання термінів, на які вводилися ці обмеження. Відповідно, маємо велику проблему щодо невиконання судових рішень та невиконання боржниками своїх зобов’язань.

В.Філатов

На аналізі цієї проблеми і шляхах її вирішення зосередив свою увагу директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов у своїй доповіді на круглому столі «Правозастосування та судова практика у процедурах банкрутства і неплатоспроможності», організованого Касаційним господарським судом ВС у співпраці з Проектом ЄС «Право-Justice».

Класифікація мораторіїв

Мораторії, за словами директора департаменту Мін’юсту, можна розділити на дві групи:

  1. мораторії щодо відкриття провадження у справі про банкрутство;
  2. мораторії щодо застосування у вже відкритих провадженнях санації та ліквідації.

Щодо першої групи, то можна згадати один з останніх мораторіїв – заборону кредиторам звертатися до суду із заявами і відкривати провадження у справі про банкрутство боржників-юридичних осіб на період дії карантину, запровадженого в зв’язку із поширенням коронавірусу, а також протягом 90 днів після його відміни. «На жаль, цей мораторій був застосований попри те, що юридична спільнота, судді, арбітражні керуючі були з цим не згодні. Чекаємо, що зазначений мораторій буде скасований. До Верховної Ради вже поданий відповідний президентський законопроєкт», – зазначає посадовець.

До речі

Як подолати мораторій
Статті • БОРГ-review

Є також заборони, встановлені спеціальними законами. Справи про банкрутство не порушуються, а відкриті провадження підлягають припиненню стосовно наступних підприємств-боржників:

  • державних вугледобувних підприємств до 01.01.2022;
  • державних підприємств трубопровідного транспорту, НАК «Нафтогаз України» та інших;
  • державних підприємств паливно-енергетичного комплексу;
  • оптових постачальників електричної енергії.

Ще є низка мораторіїв, пов’язаних із приватизацією. Наприклад, уникнуть процедур банкрутства:

  • визначені до приватизації державні підприємства та господарські товариства, у яких понад 50% акцій належать державі;
  • вугледобувні підприємства протягом трьох років з моменту завершення приватизації.

«Якщо не брати до уваги вугледобувні підприємства, то щодо інших державних підприємств у законодавчому полі складається цікава ситуація. Закон про приватизацію державного і комунального майна містить річну заборону на порушення процедур банкрутства після завершення приватизації. Нині ж, після річної заборони, провадження у справі про банкрутство можна відкрити ще протягом двох років вже за КУзПБ. Арбітражний керуючий тоді буде зобов’язаний переглянути і процедуру приватизації. Якщо на продаж виставлялися тільки активи підприємства, без пасивів, тут можна поставити питання, що приватизація була проведена на шкоду кредиторам, а тому можлива її відміна. Поки що такої практики не було, але проблематика залишається. Перш за все – конкуренція норм приватизації і банкрутства», – прокоментував Владислав Філатов.

Стосовно другої групи державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, щодо яких вже були порушені провадження у справі про банкрутство, то тут законодавцем вирішено не застосовувати судову процедуру санації та судову процедуру ліквідації за наступних умов:

  • протягом трьох років з дня набрання чинності Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (набув чинності 20.10.2019);
  • знаходження у переліку підприємств, що підлягають приватизації.

Cтаном на 1 січня 2021 року в процедурах банкрутства перебувала 3 341 справа. Щодо державних підприємств було відкрито лише 211 проваджень.

«Зрозуміло, що значна кількість боржників, якими є державні підприємства, не підпадає під застосування процедур банкрутства, відповідно до існуючих мораторіїв. Тоді постає риторичне питання – а що ж робити кредиторам цих підприємств? Відповіді на це питання поки що немає», – констатує посадовець Мін’юсту.

Світло в кінці тунелю

Все ж таки Україну поступово змушують керуватися принципами Європейського союзу, які не визнають жодних мораторіїв.

Наслідком невиконання в Україні судових рішень стало звернення боржників, в т.ч. фізичних осіб до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). І той вже ухвалив низку відповідних рішень, зобов’язавши державу Україна вирішити проблему невиконання судових рішень. Оскільки прогресу досягнуто не було, у 2017 році ЄСПЛ ухвалив відоме рішення у справі «Бурмич та інші проти України», у якому знову вказав на невирішену проблему.

Крім того, Комітет міністрів Ради Європи у своєму рішенні від 3-5 березня 2020 року вказав на окрему групу проблем невиконання судових рішень – неможливість розпочати та завершити провадження у справах про банкрутство стосовно суб’єктів, що перебувають у власності держави.

Nota bene! Цікаво прочитати: Процедура та практика щодо банкрутства державних підприємств в Україні у контексті виконання рішень ЄСПЛ у справах “Юрій Миколайович Іванов проти України” і “Бурмич та інші проти України”

«Таким чином, існування мораторіїв породжує проблему, на яку вказав ЄС», – говорить В.Філатов.

Рішення ЄСПЛ та Ради Європи сприяли тому, що у вирішенні проблеми мораторіїв поступово намічається зрушення.

Розпорядженням КМУ від 30.09.2020 було затверджено Національну стратегію вирішення проблем невиконання рішень судів. Міністерством юстиції, в свою чергу, було затверджено план заходів щодо реалізації цієї стратегії.

«Тут ми вже бачимо світло у кінці тунелю», – стверджує представник Мін’юсту.

Векторами реформування процедур банкрутства державних підприємств, зокрема, передбачено:

  • впровадження в Кодексі з процедур банкрутства особливостей регулювання неплатоспроможності державних підприємств;
  • встановлення обов’язковості досудової санації для державних підприємств, щоб запобігти їх банкрутству і ліквідації;
  • встановлення особливого порядку призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство державних підприємств. Перш за все, це врахування фаховості арбітражного керуючого.
  • особливості застосування процедур банкрутства до окремих підприємств, наприклад, Укроборонпрому. Там проблема полягає в тому, що арбітражний керуючий не може повноцінно виконувати повноваження керівника. Передбачається, що поряд з керівником підприємства, який виконує повноваження керівника санації, призначатиметься ще розпорядник майна. Завдяки цьому забезпечуються і можливості здійснення господарської діяльності боржниками державного сектору економіки, а також контроль цієї діяльності з боку арбітражного керуючого.

Крім того, необхідно зробити кроки в напрямку:

  • створення додаткових механізмів виконання рішень судів щодо підприємств, які перебувають під дією мораторіїв. Це буде перегляд існуючих мораторіїв, яких більше 12-ти, щодо їх поступової відміни, або зміни переліку тих підприємств, до яких вони застосовані;
  • вдосконалення законодавства про банкрутство державних підприємств. Основне, як вже говорилося, це санація, в т.ч. через реструктуризацію або перепрофілювання, а також розподіл підприємств на важливі стратегічні та інші;
  • забезпечення дієвого судового контролю за виконанням рішень суду не тільки у процедурах банкрутства, але й у виконавчому провадженні, бо це невід’ємна частина виконання рішень.

«Ми бачимо, що, в принципі, мораторії – це не дуже добре, а з іншого боку, без мораторіїв можна огульно знищити всю економіку країни і важливі підприємства. Певні підприємства мають залишатися, якщо вони потрібні державі, але тоді треба ретельніше застосовувати процедури санації і скасовувати відповідні мораторії, які не дозволяють це робити. Стосовно закриття проваджень у справах про банкрутство державних підприємств-боржників, то тут треба визнати виважену позицію Верховного Суду, який підтримав принцип щодо досягнення легітимної мети застосування процедур банкрутства до боржників. По деяким підприємствам, де процедури банкрутства тривали протягом десятирічь, і де боржниками успішно використовувалися мораторії на задоволення вимог кредиторів, були закриті провадження у справах про банкрутство, саме через недосягнення легітимної мети», – підсумував В.Філатов.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Мораторій

Статті • Стягнення боргiв
Обмеження щодо продажу майна повинні залишаються виключно для державних підприємств, що мають стратегічне значення для держави

Мораторій

Статті • Стягнення боргiв
Мораторії вже не слугують своїй первісній меті - цілям захисту інтересів держави

Мораторій

Статті • Стягнення боргiв
Після 21 квітня 2021 року банки, фінансові установи та інші кредитори отримають право звернути стягнення на майно, що було в іпотеці за валютним кредитом.