Що робити валютним позичальникам після закінчення мораторію?

19 квітня 2021, 16:49
24273 хвилини читати

Після 21 квітня 2021 року банки, фінансові установи та інші кредитори отримають право звернути стягнення на майно, що було в іпотеці за валютним кредитом.

  • Посилання скопійованоlink copied

В Україні спливає дія Закону, що захищає інтереси валютних позичальників. Після 21 квітня 2021 року банки, фінансові установи та інші кредитори отримають право звернути стягнення на майно, що було в іпотеці за валютним кредитом.

Які можливі сценарії дій мають валютні позичальники?

Загалом, йде мова про тисячі наших громадян, що залишилися сам на сам з проблемними кредитами. Цікаво, що точної кількості таких позичальників не знають ані Національний банк, ані Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Звичайно, багато кредитів було продано фінансовим компаніям під час процедур ліквідації банків.

Чи будуть продовжувати дію мораторію? Це малоймовірно, до того ж недоцільно. Будь-який мораторій може розглядатися як виключний тимчасовий захід, що ухвалюється законодавцем задля пошуку ефективного способу вирішення проблеми. Мораторій діє більше ніж 6 років.

Який тоді є вихід? Кодекс з процедур банкрутства з 2019 року ввів у дію новий механізм банкрутства фізичних осіб, а для валютних позичальників передбачені особливі пільгові умови, якими вони можуть скористатися до 21 жовтня 2024 року. Проте великої кількості банкрутств валютних позичальників ми не побачили. Чому? Тому було декілька підстав:

  • Висока вартість процедури банкрутства. Заявник повинен сплатити авансовий внесок за 3 місяці роботи арбітражного керуючого та сплатити адвокату юридичні послуги для підготовки необхідних документів. В середньому треба розраховувати на витрати у розмірі від 50 000 грн.
  • Величезна кількість необхідних документів для подачі заяви.
  • Складність і тривалий строк процедури. В середньому тривалість процедури складає від 7 місяців і більше.

Намагаючись вирішити цю проблему, Верховна Рада ухвалила законопроєкти №4398 та №4399, які вже направлені на підпис до Президента України. Вони передбачають обов’язкову реструктуризацію споживчих кредитів, які були надані в іноземній валюті, за умови, якщо забезпеченням таких кредитів виступає майно, що

а) є єдиним житлом боржника та використовується ним як постійне місце проживання,

або ж

б) є об’єктом незавершеного будівництва та є / або має стати єдиним житлом позичальника.

Роман Чумак, адвокат

Реструктуризація у цьому випадку полягає у тому, що сума боргу перераховується за «середнім» курсом, тобто розраховується як середнє значення між курсом, який був встановлений станом на день укладання договору, та курсом, який встановлений станом на день реструктуризації.

По суті, майно боржника повинно відповідати тим самим ознакам, яким відповідає майно, на яке поширюється вищезазначений мораторій. Окремо зазначаємо, що на момент набуття чинності нового закону строк виконання зобов’язання не повинен настати, а станом на 1 січня 2014 року повинна бути відсутня заборгованість за цим кредитом.

Якщо вищенаведені умови дотримані, особа має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження щодо неплатоспроможності. Процедура подання такої заяви регулюється законодавством України про банкрутство. Вищевказані законопроєкти передбачають створення спеціального виду провадження, яке буде трохи відрізнятися від загального провадження щодо неплатоспроможності.

Коротко розглянемо запропоновані нововведення.

Отже, першим кроком є подання заяви до господарського суду з додатками: документами, що підтверджують майновий та фінансовий стан особи та її родичів, та інші документи, що вказані у ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, разом з заявою подається проєкт плану реструктуризації боргів.

Якщо заява відповідає всім вимогам законодавства, а викладені в ній обставини є достатніми для відкриття провадження щодо неплатоспроможності, то за ухвалою суду таке провадження відкривається. З цього моменту вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, тобто зупиняється виконання зобов’язань, не нараховуються штрафні санкції строком на 120 днів.

Внаслідок відкриття такого провадження, борги особи підлягають реструктуризації, тобто зміненню умов виконання зобов’язань, розстроченню або прощенню боргу. У законопроєктах вказано, що арбітражний керуючий не бере участь у цьому провадженні, на відміну від загального провадження. Це значно здешевляє процедуру.

Після відкриття провадження боржник повинен погодити план реструктуризації з кредитором. Якщо такай план буде погоджений, господарський суд його затверджує. Крім того, за клопотанням боржника суд може встановити мінімальний розмір щомісячного виконання плану реструктуризації.

Після затвердження плану реструктуризації, виконавчі провадження стосовно стягнення майна за даним кредитом (якщо такі були розпочаті) зупиняються.

Якщо ж реструктуризація не буде схвалена або виконана, боржника визнають банкрутом та всі його борги підлягають списанню, а майно – реалізації. Таке майно обов’язково оцінюється незалежним експертом, і його продаж відбувається на онлайн-аукціоні. Будь-хто може придбати таке майно, запропонувавши найвищу ціну.

Таким чином, кредит в іноземній валюті переводиться у гривню, кредитор отримує хоча б частину коштів, які надавалися, а боржник в змозі погасити борг. Кредитор отримує реальні гроші, а боржник отримує можливість почати нове фінансове життя.

Роман Чумак, координатор Харківської Регіональної ради з питань реформи правосуддя Проєкту ЄС «Право-Justice»,

адвокат, керуючий партнер юридичної компанії «Ares»

Редакція Борг.Експерт може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за зміст
матеріалів в розділі «Думки експертів» покладається на авторів текстів.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Мораторій

Статті • Стягнення боргiв
Обмеження щодо продажу майна повинні залишаються виключно для державних підприємств, що мають стратегічне значення для держави

Мораторій

Статті • Стягнення боргiв
Мораторії вже не слугують своїй первісній меті - цілям захисту інтересів держави

Мораторій

Статті • Стягнення боргiв
Вже розроблений план дій щодо вирішення проблеми невиконання рішень судів стосовно суб’єктів, що перебувають у власності держави