Зупинили на блокпосту: які повноваження мають правоохоронці та що необхідно знати про свої права

Українці вже майже три місяці пристосовуються до нових реалій життя в умовах воєнного стану. Тепер блокпости, які раніше викликали побоювання, стали таким самим звичним явищем, як і перевірка документів та відповіді на запитання правоохоронців. Безперечно, вони та військові, які чергують на блокпостах, мають архіважливе завдання – виявляти потенційних злочинців, ДРГ, просто небезпечних осіб, ризикуючи своїм життям та здоров’ям. Проте варто пам’ятати, що їхні повноваження не безмежні та встановлюються чинним законодавством. Практичних порад для перетину блокпосту, як-от: зменшити швидкість, вимкнути світло та відкрити вікна – у мережі безліч. А ось все, що потрібно знати про свої права та обов’язки та повноваження тих осіб, що здійснюють перевірку на блокпостах, дізнаєтеся у цій статті.

За місяць до початку війни, 26 січня, набрав чинності Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень та житла громадян при забезпеченні заходів правового режиму воєнного стану (далі – Порядок № 1456), який і визначає механізм перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та навіть житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану. Тим, хто хоче бути максимально в темі, не зайве переглянути загальні норми Конституції України, КПКУ, КУпАП, а також профільних законів («Про основи національного спротиву»; «Про правовий режим воєнного стану»; «Про оборону України»; «Про національну безпеку України»; «Про Національну поліцію» та інш.).

Згідно з п. 10 Порядку № 1456 уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби у разі:

• порушення водієм Правил дорожнього руху;
• якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
• якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення ДТП чи правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення ДТП чи правопорушення;
• якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
• необхідності здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення ДТП чи правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
• необхідності залучення водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів ДТП;
• необхідності обмеження чи заборони руху транспортних засобів;
• якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
• порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
• проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в’їзду–виїзду.

Як бачимо, ці норми майже повністю дублюють положення ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», проте з’являється нова підстава – проїзд через блокпости та контрольні пункти в’їзду–виїзду. Отже, якщо раніше поліцейського можна було запитати щодо причини зупинки транспортного засобу та в разі ненадання чіткої відповіді правомірно сказати «до побачення», то зараз так зробити не вийде, якщо ви проїжджаєте через блокпост.

Право на проведення перевірки надано відповідним уповноваженим особам:

• Національної поліції;
• СБУ;
• Національної гвардії;
• Держприкордонслужби;
• ДМС;
• Держмитслужби;
• ЗСУ, які визначені в наказі коменданта (у свою чергу, призначається наказом військового командування разом із відповідними військовими адміністраціями).

Варто нагадати, що відповідно до ст. 3 ЗУ «Про Збройні Сили України» Сили територіальної оборони входять до структури ЗСУ, тож так само можуть бути уповноважені на здійснення перевірок.

Зупинка транспортного засобу не є тотожною перевірці документів. Керуючись п. 7 Порядку № 1456, уповноважена особа має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи:

1) якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

3) якщо особа перебуває на території чи об’єкті зі спеціальним режимом;

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або ДТП, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення;

7) порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.

Тепер найцікавіше: фактично для перевірки у водіїв документів, коли вони просто проїжджають блокпост, підставами можуть бути пп. 2, 6 та 7, проте чинним законодавством не передбачено інструкцій або положень, за якими можна виявити особу, яка «має намір вчинити правопорушення» або «причетна до вчинення правопорушення». У цьому випадку уповноважена особа керується своїм суб’єктивним внутрішнім переконанням та особистими відчуттями.

Проте ми рекомендуємо з розумінням поставитися до ситуації, не намагатися вступати в конфлікт чи дискусію з уповноваженими особами та завжди мати з собою документи і бути готовими їх пред’явити.

У разі відсутності в особи документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, вона може бути затримана не більш як на 3 години, як це передбачено в ст. 263 КУпАП.

Для громадян, які порушили правила перетину державного кордону України, порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію України, вчинили злісну непокору законному розпорядженню військовослужбовця чи іншого представника силових структур, може бути задіяно затримання на строк як до 3 годин для складення протоколу, так і в необхідних випадках для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення до 3 діб.

Про адміністративне затримання в обов’язковому порядку складається адміністративний протокол, у якому зазначаються:

• дата і місце його складання;
• посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол;
• відомості про особу затриманого;
• час і мотиви затримання.

Водночас, відповідно до ст. 268 КУпАП, затримана особа має право:

• знайомитися з матеріалами справи;
• давати пояснення;
• подавати докази;
• заявляти клопотання;
• при розгляді справи користуватися юридичною допомогою;
• виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
• оскаржити постанову у справі.

У випадку адміністративного затримання ми рекомендуємо вчинити всі дії для якнайшвидшого встановлення вашої особи. Якщо ви почуваєте себе невпевнено, або якщо ситуація ускладнюється – скористайтеся правом, передбаченим ст. 63 Конституції України – не давайте показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів. А також заявляйте про своє бажання отримати юридичну допомогу та реалізувати своє право на захист. У разі необхідності заявляйте клопотання про відкладення розгляду справи по суті у зв’язку з тим, що ви потребуєте юридичної допомоги. Телефонуйте знайомому адвокату або звертайтеся до бюро правової допомоги.

Особа на блокпосту може бути затримана і на підставі відповідних норм КПК України. Зокрема, на підставі ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу:

1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець або сукупність очевидних ознак вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;

3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності НАБУ;

4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 255, 255-1, 255-2 ККУ.

За загальними правилами, відповідно до положень ст. 211 КПК України строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати 72 годин з моменту затримання. В редакції Закону № 2201-ІХ строк такого затримання під час дії воєнного стану не може перевищувати 216 годин з моменту затримання. Затримана особа під час дії воєнного стану протягом цього часу повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу. Останній же має повноваження щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 – 115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152 – 156-1, 185, 186, 187, 189 – 191, 201, 255 – 255-2, 258 – 258-5, 260 – 263-1, 294, 348, 349, 365, 377 – 379, 402 – 444 ККУ, а у виняткових випадках – також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину.

Таке рішення в умовах війни не популярне, проте вимушене. Активні бойові дії та ризик їх відновлення, відсутність суддів, перебої в роботі органів правоохоронної та судової влади – всі ці фактори з початком війни могли призвести до того, що правопорушник, у тому числі небезпечний, буде звільнений та матиме можливість уникнути правосуддя. У період, коли ситуація у багатьох районах і містах була загостреною та складною, фізично не вистачало 72 годин для обрання запобіжного заходу такій особі.

Ваш телефон є частиною вашого особистого життя, що захищається ст.ст. 31 та 32 Конституції України. З іншого боку, режим воєнного стану передбачає певні обмеження чинних прав. Та і судова практика ще до війни неодноразово вказувала на гнучкість у питаннях конфіденційності і захисту особистого життя, якщо йдеться про кримінальний аспект. Верховний Суд ще у постанові від 09.04.2020 у справі № 727/6578/17 виклав правову позицію, за якою зняття інформації з електронних інформаційних систем або їх частин можливе без дозволу слідчого судді, якщо доступ до них не обмежується їх власником, володільцем або утримувачем або не пов’язаний з подоланням системи логічного захисту.

Питання таємниці листування під час дії воєнного стану наразі не врегульоване. Перевірка телефонів на блокпостах зараз рідкість. Проте варто бути реалістом, зважати на обставини конкретної ситуації та бути готовим надати телефон для перевірки. Якщо, скажімо, через необережний рух вас запідозрили у зніманні блокпосту та службовців на фото чи відео і після цього просять показати телефон, ми не рекомендуємо вступати у конфлікт зі службовцем.

На практиці це відбувається вкрай рідко. Принаймні про такі випадки не повідомлялося. Українські бойові підрозділи мають достатню підтримку, у тому числі волонтерську, і зазвичай не потребують авто цивільних осіб. Хоча теоретично під час воєнного стану примусове відчуження можливе. У такому разі слід зважати на декілька моментів:

• Для примусового відчуження має бути прийняте рішення військового командування, вимагайте показати відповідний наказ. Якщо відчуження відбувається поза місцевістю, де ведуться бойові дії, вимагається також погодження відповідної місцевої державної адміністрації або виконавчого органу відповідної місцевої ради.
• Має бути проведена оцінка вартості майна, що підлягає примусовому відчуженню
• Відчуження оплатне. За загальним правилом відшкодування вартості майна є попереднім. Проте може бути і варіант з гарантуванням наступної оплати вартості майна.
• Процедура відчуження передбачає складення відповідного акта, скріпленого підписами власника та військового командування. В акті зазначаються відомості про сторін, про правовстановлюючий документ, опис майна (відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані), сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування).
• Власник у судовому порядку може оскаржити оцінку, процедуру відчуження, а також просити повернути відчужене майно, якщо воно збереглося після закінчення воєнного стану.

Законодавець не передбачив на період дії воєнного стану будь-яких спеціальних правил перевезення товарів обмеженого обігу, в тому числі зброї, якщо таке перевезення здійснюється у встановленому законом порядку.

Нагадуємо, що під час перетину блокпосту цивільна вогнепальна зброя має бути у розрядженому стані та спакована у чохол / кейс. Власник зброї повинен мати при собі відповідний дозвіл МВС.

Ми також рекомендуємо мати при собі документи, які підтверджують право особи мати зброю. Зокрема, власнику мисливської зброї не зайвим буде додатково пред’явити посвідчення мисливця, власнику так званої травматичної зброї – посвідчення судді, працівника правоохоронного органу, журналіста тощо.

Гостро постає питання перевірки зброї на блокпосту. Часто уповноважена особа просить показати зброю для звірки відповідності номерів у дозволі номерам на зброї. Складність у тому, що зброя у руках незнайомої особи для службовця на блокпосту – це підвищений ризик і напруження. Деякі службовці просять передати зброю їм у руки для проведення звірки. Юридично власник зброї не зобов’язаний і навіть не має права передавати зброю іншим особам. З іншого боку, зважаючи на комплексність ситуації, ми рекомендуємо вирішувати будь-які суперечки шляхом компромісу.

Те ж саме стосується й інших товарів групи обмеженого обігу. Якщо ви перевозили їх до війни, за загальним правилом порядок перевезення змін не зазнав, однак потрібно мати при собі усі дозвільні документи. Та й не зайвим буде уточнити процедури у відповідного регулятора.

Джерело