Заборона на російську нафту: до якого результату призвели санкції Заходу

Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну на частку “сірого флоту” вперше припало понад половину експорту нафти з РФ. Саме “сірий флот” допоміг Москві пережити шок від західних санкцій, введених рік тому, коли ЄС заборонив імпорт російської нафти в країни блоку, а група промислово розвинених країн G7 ввела обмеження для тих, хто хоче її імпортувати.

Видання Financial Times пише, що хоча ембарго ЄС виявилося ефективним, перекривши більшу частину поставок в блок, західні чиновники визнали, що через 12 місяців майже нічого з російської нафти, що надходить до нових покупців, не продається за ціною нижче 60 доларів за барель.

“У першому кварталі обмеження працювало добре, у другому кварталі Росія почала шукати способи його обійти, в третьому кварталі обмеження почало втрачати свою ефективність, а в четвертому кварталі стало не ефективно”, – розповів засновник групи політичних ризиків Enmetena Advisory Максиміліан Хесс.

Практично повсюдне порушення граничного рівня цін стало можливим завдяки слабким місцям в системі правозастосування, а також успіхам Росії у створенні “сірого флоту” для транспортування нафти поза межами досяжності “Великої сімки”.

Згідно з правилами, які були розроблені в червні 2022 року і набули чинності в грудні минулого року, країни, що не входять в G7, такі як Індія і Китай, можуть і далі купувати російську нафту, але їм доведеться платити менше 60 доларів за барель, якщо вони хочуть використовувати для транспортування нафти судна, зареєстровані в країнах G7, торгові або страхові послуги. Членами “Великої сімки” є США, Японія, Німеччина, Франція, Італія, Великобританія і Канада.

Ці заходи були розроблені для того, щоб зберегти російську нафту на міжнародному ринку і одночасно підірвати здатність Кремля фінансувати війну проти України. Разом вони перекроїли глобальну енергетичну карту.

Потоки російської нафти в Європу скоротилися до мінімуму. Замість цього мільйони барелів щодня відправляються із західних портів Росії на Балтійському і Чорному морях в довгий шлях до нових покупців, в основному в Індію, Китай і Туреччину.

“Світовий ринок нафти, який став високоефективним і глобально узгодженим, тепер розділився, по суті, на дві частини, одна з яких – тіньовий флот, а інша – хороші хлопці”, – заявив Джеффрі Пайатт, помічник держсекретаря США з енергетичних ресурсів.

Київська школа економіки, що вивчає проблему ухилення від обмеження цін, підрахувала, що в жовтні 99% експортованої морем російської нафти було продано за цінами вище 60 доларів за барель. З цих поставок 71% припадає на судна та постачальників послуг за межами країн G7, тоді як у квітні 2022 року цей показник становив лише 20%.

Компанія Kpler, що спеціалізується на аналізі даних і аналітиці, розділила судна, що перевозять російську нафту, на три основні групи:

• судна, що належать Росії;
• судна так званого “темного флоту”, які раніше брали участь у перевезенні санкційної нафти з Венесуели або Ірану;
• “сірий флот”, зібраний після вторгнення.

Судна “сірого” та “темного” флоту, які іноді називають тіньовим флотом, використовують непрозорі структури власності, що проходять через офшорні юрисдикції з сильною корпоративною таємницею, щоб утруднити застосування санкцій до бенефіціарних власників.

Судна, зареєстровані в Греції, другі за величиною вантажовідправниками російської нафти в листопаді, але їх 16 мільйонів барелів поступилися 28 мільйонам барелів, перевезених танкерами, зареєстрованими в ОАЕ, і 23 мільйонам барелів, перевезених суднами з Китаю і Гонконгу.

“У першій половині цього року цінова межа не чинила особливого тиску, оскільки ціни були досить низькими, але з літа сірий флот Росії дозволив їй скористатися перевагами зростання світових цін”, – говорить Метью Райт, аналітик Kpler. “Що зроблять США для боротьби з цими судами, поки невідомо”.

Пайатт сказав, що уряд США “пильно” стежить за тіньовим флотом, шукаючи способи зробити його “менш ефективним і менш оперативним”.

У жовтні Вашингтон ввів цільові санкції щодо двох компаній, одна з яких зареєстрована в Туреччині, а інша – в ОАЕ, що стало першим заходом, пов’язаним з дотриманням правил. За словами Вашингтона, кожна з цих компаній володіла судном, яке використовувало американських постачальників послуг при транспортуванні російської нафти, купленої за цінами, що перевищують встановлений ліміт.

Проблема для США та інших західних урядів полягає в тому, що більша частина нової російської системи видобутку нафти не потребує західних постачальників послуг.

“Росія досить успішно будує свій власний флот, знаходить альтернативні страховки, створює екосистему людей, які можуть допомогти в транспортуванні нафти і продуктів”, – говорить Бен Кехілл, старший науковий співробітник американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, який вивчав енергетичні санкції Заходу проти Москви. “Важко загнати джина назад у пляшку”.

Джерело