Верховна Рада обмежила ставки за мікрокредитами на рівні 1% на день

Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг”, який передбачає обмеження ставок за мікрокредитами.

Прийняття відповідного законопроєкту №9422 у другому читанні підтримали 255 нардепів.

Про це повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики, народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк у Telegram.

Закон запроваджує показник “денна процентна ставка за споживчим кредитом” та передбачає поступове зниження максимального розміру такої ставки на рівні 1% на день від загального розміру кредиту.

Крім того, пропонується заборонити кредитодавцю та новому кредитору вимагати сплати будьяких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих в розрахунку денної процентної ставки, що вказана в договорі. Водночас кредитодавець буде зобов’язаний передавати інформацію щодо всіх споживчих кредитів хоча б до одного з бюро кредитних історій, а також проводити оцінку кредитоспроможності позичальника.

Водночас Нацбанку надаються повноваження встановлювати додаткові вимоги до оцінки кредитоспроможності позичальника, а також до складових розрахунку денної процентної ставки.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що Національний банк України фіксує надвисоке ціноутворення на ринку мікрокредитування: денна номінальна ставка може сягати 5% в день, а середня номінальна річна процентна ставка – більше 1 000% річних.

При цьому середній розмір позики, яку бере людина в мікрофінансовій компанії, становить 5000 грн з денною ставкою 2,5%. Відтак, через 14 днів, що є найбільш популярним терміном кредитування, людина має повернути кошти на загальну суму 6750 грн. Тобто, вартість кредитних коштів у грошовому вимірі становить 1750 грн.

Крім того, законопроєкт передбачає зміни до законодавства на виконання зобов’язань України в рамках Меморандуму з МВФ. Зокрема, розшируюються повноваження НБУ для вжиття заходів до банків за результатами оцінки стійкості банків, а також для підвищення ефективності регулювання небанківських фінансових установ.