Вчені розповіли, яка на смак вода, якій 2,6 мільярда років

Вчені розкрили властивості найдавнішої води на Землі — віком 2,6 мільярда років. Вона виявилася надзвичайно солоною, гіркою та непридатною для пиття. Дослідження також показало, що така вода могла підтримувати мікробне життя у повній ізоляції від атмосфери. Про це пише Т4.

Про результати вивчення розповіла професорка кафедри наук про Землю Торонтського університету Барбара Шервуд Лоллар, яка брала участь у дослідженні Канадського докембрійського щита.

Повідомляється, що у 2013 році геологи під час робіт у шахті в місті Тіммінс (провінція Онтаріо, Канада) натрапили на унікальну тріщину, що зберігала воду віком приблизно 2,64 мільярда років. Рідина перебувала на глибині майже три кілометри, захищена від зовнішніх впливів землі та атмосфери, і стала своєрідною «капсулою часу».

Тіммінс розташований на території Канадського докембрійського щита — найстарішої частини земної кори Північної Америки. Геологічні шари тут залишилися практично недоторканими ерозією та сейсмічною активністю, що дозволило зберегти воду протягом мільярдів років.

Щоб точно визначити вік рідини, дослідники проаналізували благородні гази (ксенон та інші інертні елементи) всередині води. Ці гази не вступають у реакції з іншими елементами, що робить їх надійним маркером часу. За словами Барбари Шервуд Лоллар:

«Використовуючи ізотопи води та благородних газів, ми змогли підтвердити, що ця вода не має жодних сучасних компонентів і справді ізольована від сучасного кругообігу води».

Спочатку вчені оцінювали вік води приблизно у 1,5 мільярда років, але подальший аналіз показав, що рідина залишалася відокремленою ще з моменту формування мінералів у регіоні понад 2,6 мільярда років тому. Тоді на Землі не існувало рослин, тварин і складних клітин; життя складалося з простих одноклітинних організмів, а атмосфера була майже без кисню.

Незважаючи на такі екстремальні умови, стародавня вода містила хімічні сполуки, що могли підтримувати мікробне життя. Це відкриття збільшує шанси на пошук подібних ізольованих середовищ, здатних підтримувати життя, на інших планетах, наприклад, під поверхнею Марса.

Що стосується смаку води, поширений в мережі міф про те, що Барбара Шервуд Лоллар нібито пила цю воду, є вигадкою ЗМІ. Вчена категорично спростувала ці чутки: «На жаль, історія про те, що я пила цю воду, — це вигадка. Я не робила цього і нікому не радила б». Проте під час робіт деякі краплі давньої рідини випадково потрапляли на обличчя дослідників. Саме так вони зрозуміли, що вода є надзвичайно гіркою та в десятки разів солонішою за морську, і її вживати категорично не можна.

Відкриття цієї рідини допомагає вченим не лише зрозуміти ранню історію Землі, а й моделювати умови, які можуть сприяти життю у віддалених частинах Сонячної системи.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені визначили, де на планеті вода є найчистішою і найсинішою. Найпрозорішою прісною водою вважають озеро Ротомаїревенуа в Новій Зеландії, а серед морських акваторій рекордні показники прозорості та синього кольору зафіксовані у морі Ведделла поблизу Антарктиди та у центральній південній частині Тихого океану.