В Україні різко побільшало справ про відмивання грошей: за рік зафіксували понад 1,3 тис. проваджень

Сьогодні, 12:12Новини8

Этот материал также доступен на русском

Сума легалізованих активів перевищила 12 млрд грн

  • Посилання скопійованоlink copied

Протягом 2025 року в Україні зареєстрували 1 344 кримінальні правопорушення за ст. 209 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. Це у 3,4 раза більше, ніж у 2021 році, та майже вп’ятеро більше порівняно з 2019 роком. Про це свідчать дані Опендатабот.

Одночасно збільшилася і кількість справ, які доходять до суду. Якщо у 2020–2021 роках судову перспективу мала приблизно кожна четверта справа про відмивання коштів, то зараз – майже кожна друга. Минулого року до суду направили 558 проваджень, а у 2025 році цей показник зріс до 609 справ.

Загалом торік правоохоронці опрацювали близько 3,3 тисячі кримінальних проваджень щодо легалізації злочинних доходів, понад половина з яких була розпочата ще у попередні роки. За результатами розслідувань до суду передали 595 обвинувальних актів, а підозру отримали 832 особи.

За даними слідства, загальна сума легалізованого майна у таких провадженнях сягнула 12,35 млрд грн. Водночас під арешт потрапили активи лише на 590 млн грн.

Як пояснює радник юридичної фірми Asters Орест Стасюк, така різниця між сумами, які фігурують у матеріалах справ, та фактично арештованими активами є закономірною. Для арешту майна слідству необхідно довести зв’язок конкретних активів із ймовірним злочином, а на початкових етапах розслідування зробити це часто складно.

Найбільше кримінальних проваджень за ст. 209 ККУ відкрила Національна поліція України – 61% усіх справ. Ще 16% розслідувало Бюро економічної безпеки, 11% – Державне бюро розслідувань, 7% – Національне антикорупційне бюро України. Частка Служби безпеки України та Держфінмоніторингу становила по 3%.

Однак за обсягом виявлених активів ситуація виглядає інакше. Лідерами стали саме БЕБ та НАБУ. У провадженнях БЕБ правоохоронці встановили факти легалізації майна на суму 5,42 млрд грн, а у справах НАБУ – на 4,56 млрд грн. Разом ці два органи виявили понад 10 млрд грн легалізованих активів, що становить 81% від загальної суми.

Показовими є й середні суми в одному провадженні. Якщо у справах БЕБ на один обвинувальний акт у середньому припадає 63,8 млн грн легалізованого майна, то у провадженнях НАБУ цей показник досягає 240,1 млн грн.

Водночас у перші п’ять місяців 2026 року правоохоронці зафіксували 603 правопорушення за легалізацію майна, що на 10% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Підозру повідомили у 38% таких проваджень, а до суду дійшла чверть справ.

Експерти наголошують, що стрімке зростання статистики пояснюється не лише активізацією правоохоронних органів, а й змінами до законодавства, які набули чинності у 2020 році. Після змін стаття про відмивання коштів дедалі частіше застосовується як додаткова кваліфікація у справах про корупційні, економічні та інші тяжкі злочини. Тому зростання кількості проваджень значною мірою відображає зміну підходів до розслідування, а не обов’язково збільшення кількості самих злочинів.

Проблемні борги
17 червня 2026, 15:15 • Новини • Проблемні борги
Проекти та інновації
16 червня 2026, 15:35 • Новини • Проекти та інновації

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Матеріали за темою

Розслідування

Статті • БОРГ-review
Гроші з Москви стають "чистою" виручкою та спокійно проходять через місцеві банки

Розслідування

Статті • БОРГ-review
Неприпустимо, щоб адвокати, які стоять на захисті прав і свобод громадян, ставали жертвами насильства, особливо від тих, хто має захищати закон і порядок

Розслідування

Статті • БОРГ-review
Можна припустити, що саме обізнаність М.Рудика про «поліграфічну» складову діяльності ТСЦ, дозволяє йому досі перебувати на посаді

Розслідування

Статті • БОРГ-review
Виникає дуже серйозне питання до МОНУ - яким чином воно відстоює інтереси студентів та науково-педагогічних працівників?

Розслідування

Статті • БОРГ-review
Директору Інституту інноваційної освіти КНУБА О.Петроченку доводиться відстоювати право на свою роботу та посаду

Розслідування

Статті • БОРГ-review
Є підстави вважати, що в АРМА може багато років функціонувати корупційна схема з вимивання на користь приватних осіб грошей, які мали стати доходами Держбюджету