В Україні побільшало валюти: звідки вона надходить і на що це впливає

Валютні інтервенції НБУ на міжбанку за тиждень знизились майже вдвічі, а торгівля валютою близька до рівноваги.

Завдяки чому це відбувається, розповів голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

Збільшення продажу іноземної валюти клієнтами банків сприяло вирівнюванню співвідношення попиту та пропозиції іноземної валюти на МВРУ. Це, зі свого боку, дозволило скоротити інтервенції Нацбанку з продажу іноземної валюти, чистий обсяг яких зменшився, порівнюючи з попереднім тижнем, майже удвічі — до $231 млн.

Зменшення обсягу валютних інтервенцій поряд зі збільшенням надходжень міжнародної допомоги стали ключовими чинниками зростання міжнародних резервів НБУ, які у серпні збільшились на 13,6% (до $25,4 млрд станом на 1 вересня 2022 р.)

Водночас, на готівковому сегменті валютного ринку чистий попит на іноземну валюту у серпні збільшився, порівнюючи з липнем.

Переважна частка операцій населення з фізичною валютою (понад 70%) здійснюється через небанківські фінансові установи.

З огляду на ці тенденції, Нацбанк оголосив про наміри здійснювати операції з обміну безготівкової валюти банків на готівкову валюту для підкріплення кас банківських установ, перша з яких запланована на 7 вересня 2022 року. Це має сприяти усуненню труднощів із задоволенням потреб населення в готівковій іноземній валюті та забезпеченню безперебійної роботи банківської системи в умовах війни.

Разом із тим, динаміка платіжного балансу України у січні-липні 2022 року свідчить про збалансований вплив зовнішньоекономічних операцій резидентів України з рештою світу на динаміку курсу гривні.

Поточний рахунок платіжного балансу за сім місяців 2022 року був зведений з профіцитом $4,4 млрд (за відповідний період 2021 року був від’ємним — на рівні -0,75 млрд). При цьому, дефіцит зовнішньої торгівлі як товарами, так і послугами у липні продовжував зростати (до -6,3 млрд та -3,8 млрд за січень-липень відповідно).

Cуттєву підтримку платіжному балансу продовжують забезпечувати стійкі надходження з оплати праці українців за кордоном (+$8,1 млрд за 7 міс. 2022 р. — на рівні минулого року) та надходження міжнародної допомоги до сектору загальнодержавного управління (+$6 млрд за 7 міс. 2022 р., що понад як вдесятеро більше, ніж за відповідний період 2021 р.).

Водночас, обсяг торгових кредитів, наданих резидентами України нерезидентам, за січень-липень збільшився до $8,3 млрд (у 2021 році становив близько $1 млрд), що може свідчити про затримки з поверненням валютної виручки в Україну від зовнішньоторговельних операцій.

Зростання ліквідності

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) сягнув майже 300 млрд грн (у тому числі, майже 230 млрд грн — у депозитних сертифікатах НБУ).

Основним чинником збільшення банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як чистий продаж Нацбанком іноземної валюти зменшував обсяг вільної ліквідності у банківській системі. Надлишок ліквідності, зі свого боку, визначає помірний попит банків на кредити рефінансування НБУ: заборгованість платоспроможних банків за кредитами рефінансування за минулий тиждень скоротилася на 2,6 млрд грн (за рахунок скорочення кредитів овернайт (-5 млрд грн) на користь тендерних кредитів рефінансування (+2,4 млрд грн за тиждень).

Водночас, воєнні ризики обумовлюють низький апетит банків до кредитування. В цих умовах спрямуванню кредитних ресурсів до реального сектору сприяють державні програми підтримки кредитування. Так, за державною програмою «Доступні кредити 5−7−9%» минулого тижня банками було видано 151 пільговий кредит на загальну суму 968 млн грн, близько половини з яких було видано банками державного сектору.

Загальний обсяг виданих кредитів із початку широкомасштабних воєнних дій за програмою перевищив 48 млрд гривень, з яких 4/5 було спрямовано на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.