Ужгород став майданчиком для обговорення реформ процедур банкрутства в Україні

Питання розвитку інституту банкрутства та ролі господарських судів у забезпеченні ефективності процедур у цій сфері обговорили учасники круглого столу, організованого Верховним Судом спільно з Господарським судом Закарпатської області за підтримки проєкту ЄС «Право-Justice», що пройшов 13 березня 2026 року в м. Ужгороді. У заході беруть участь судді, представники органів державної влади, наукової та правничої спільноти, міжнародні експерти, а також представники професійного середовища у сфері банкрутства.

Відкриваючи круглий стіл, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач акцентувала, що обговорення ролі господарських судів у забезпеченні ефективності процедур банкрутства відкриває серію заходів, які проводяться з нагоди відзначення 35-ї річниці утворення господарських (арбітражних) судів України.

Голова КГС ВС наголосила, що 35-річчя господарських судів – важлива подія для всієї судової системи і правничої спільноти. За її словами, відзначення цієї річниці дає змогу осмислити шлях, який пройшла господарська юстиція, а також її роль у становленні правової держави та утвердженні принципу верховенства права.

У своєму виступі Лариса Рогач зупинилася на особливостях розгляду справ про банкрутство. Вона зазначила, що виключна юрисдикція господарських судів у цій категорії справ свідчить про високий рівень їх спеціалізації. За її словами, господарські суди відіграють важливу роль у здійсненні правосуддя у сфері господарських відносин, зокрема у справах про банкрутство, які нерідко поєднують питання різних галузей права – від податкових до трудових.

«Розгляд справ про банкрутство – це не тільки вирішення спорів між кредитором і боржником. Це складний багаторівневий процес, у якому поєднуються інтереси бізнесу, громадян, держави й суспільства, і від якості та своєчасності вирішення таких справ залежить стан економіки нашої держави, діяльність ринку та інвестиційна привабливість», – наголосила Лариса Рогач.

Окрему увагу голова КГС ВС приділила розвитку інституту банкрутства в Україні, який пройшов значну еволюцію – від перших законодавчих актів до чинного КУзПБ. Лариса Рогач зауважила, що незалежно від змін у законодавстві незмінною залишається необхідність забезпечення єдності та передбачуваності судової практики. Водночас євроінтеграційний курс України зумовлює подальше вдосконалення відповідних процедур і активну участь суддів у роботі над адаптацією національного законодавства до права Європейського Союзу. Зокрема, сказала вона, за участю суддів палати з питань банкрутства КГС ВС було перекладено європейський регламент у сфері неплатоспроможності, що дає можливість не лише обговорювати його положення, а й безпосередньо застосовувати їх у професійній діяльності.

Завершуючи виступ, Лариса Рогач закликала учасників активно долучатися до дискусії, наголосивши, що круглий стіл має стати майданчиком не лише для аналізу вже напрацьованого досвіду, а й для обговорення перспектив подальшого розвитку інституту банкрутства, та побажала плідної праці, змістовних дискусій і нових професійних ідей.

Крім того, голова КГС ВС подякувала Господарському суду Закарпатської області за гостинність і сприяння в організації заходу, а також партнерам, зокрема проєкту ЄС «Право-Justice», – за підтримку ініціатив, спрямованих на розвиток господарського судочинства. Висловила вдячність спікерка і народним депутатам України та Міністерству юстиції України за взаємодію в питаннях удосконалення законодавства, наголосивши, що така співпраця дає можливість оперативно реагувати на сучасні виклики та сприяє наближенню українського законодавства до європейських стандартів. Вона також подякувала суддям і представникам правничої спільноти, які долучилися до обговорення попри значне професійне навантаження.

З вітальними словами до учасників круглого столу також звернулися Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Олексій Мовчан, заступник Міністра юстиції України Олена Ференс, голова Господарського суду Закарпатської області Леся Пригара, керівниця компоненту «Виконання судових рішень і захист права власності» проєкту ЄС «Право-Justice» Ірина Жаронкіна, голова Закарпатської обласної ради Роман Сарай, заступник голови Закарпатської обласної військової адміністрації Юрій Гузинець і декан юридичного факультету Ужгородського національного університету (УжНУ) Ярослав Лазур.

Вітальну частину заходу модерував секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Олег Васьковський, який також виступив зі спеціальною доповіддю на тему «Роль господарських судів у забезпеченні ефективності процедур банкрутства», у якій окреслив роль господарських судів у забезпеченні ефективності процедур банкрутства та проаналізував ключові тенденції розвитку цього інституту. Він наголосив, що обрана тема круглого столу особливо актуальна з огляду на сучасні економічні й соціальні виклики, які переживає Україна, зокрема в умовах війни.

На початку виступу доповідач звернув увагу на те, що в засіданні круглого столу взяв участь практично повний склад судової палати з розгляду справ про банкрутство КГС ВС, що, за його словами, є показовим свідченням зацікавленості суддів у професійному обговоренні актуальних проблем цієї сфери. Спеціальна доповідь була побудована у форматі аналітичних слайдів і мала на меті представити своєрідний зріз розвитку інституту неплатоспроможності, інституційної спроможності судової системи та практики застосування законодавства у справах про банкрутство.

Олег Васьковський акцентував, що в сучасних умовах роль ВС у формуванні стабільності економічного обороту є надзвичайно важливою. Він звернув увагу, що значна кількість норм матеріального права містить оціночні категорії, зокрема добросовісність, розумність поведінки, баланс інтересів чи зловживання правом. У таких умовах передбачуваність правового регулювання не може бути досягнута лише текстом закону. Саме правові висновки ВС, сформовані під час касаційного перегляду справ, забезпечують стабілізацію правових очікувань і сприяють передбачуваності правозастосування для учасників економічного обороту.

Окрему увагу в доповіді суддя приділив еволюції законодавства про неплатоспроможність в Україні. Він окреслив чотири основні етапи його розвитку протягом 35 років і зауважив, що принципово новим етапом стало набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства. Одна з ключових новацій цього акта – концепція раннього входу в процедуру банкрутства, спрямована на збереження активів боржника й запобігання нарощуванню боргових зобов’язань. Спікер звернув також увагу на запровадження у 2025 році процедури превентивної реструктуризації, що пов’язано з імплементацією Директиви ЄС 2019/1023 і подальшою гармонізацією українського законодавства з європейськими стандартами.

Доповідач навів аналітичні дані щодо функціонування системи банкрутства в Україні. Зокрема, було проаналізовано статистику закритих проваджень у справах про банкрутство за період 1996–2025 років, а також наведено актуальні показники щодо проваджень стосовно державних підприємств і господарських товариств із державною часткою понад 50 %. За словами судді, станом на 1 березня 2026 року відкрито 165 проваджень щодо таких суб’єктів, із яких 42 перебуває у процедурі розпорядження майном, 22 – у процедурі санації, а 101 — у ліквідаційній процедурі. Окремо в доповіді акцентовано на тенденції зростання кількості справ про неплатоспроможність фізичних осіб, які дедалі частіше стають предметом розгляду судів і потребують подальшого розвитку судової практики.

Олег Васьковський зупинився також на питаннях інституційної спроможності господарських судів у розгляді справ про банкрутство. За наведеними даними, загалом у господарських судах України на цій категорії справ спеціалізуються 209 суддів, із яких 153 працюють у місцевих господарських судах і 56 – в апеляційних. Суддя підкреслив важливість подальшого розвитку спеціалізації в цій сфері, зокрема з огляду на складність і динамічність справ про неплатоспроможність, особливо в категорії банкрутства фізичних осіб.

Підсумовуючи, спікер окреслив ключові виклики, що постають перед господарськими судами у справах про банкрутство: тривалість процедур, процесуальні зловживання, необхідність підвищення ефективності правозастосування та ін. Серед основних напрямів подальшого розвитку він назвав посилення професійної підготовки арбітражних керуючих, цифровізацію процедур банкрутства, розвиток реструктуризаційних механізмів і формування сталої практики щодо відповідальності за зловживання процедурами неплатоспроможності.

На завершення Олег Васьковський наголосив, що саме через формування послідовної судової практики суди покликані забезпечувати стабільність правових очікувань і передбачуваність правил поведінки для всіх учасників процедур банкрутства.

Детальніше із презентацією Олега Васьковського можна ознайомитися за посиланням: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Prezent_gosp_sud_bankr.pdf .