У жовтні всі банки України планують підключити до автоматизованої системи стягнення боргів

Міністерство юстиції планує у жовтні завершити підключення всіх українських банків до Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), через яку державні та приватні виконавці зможуть отримувати інформацію про рахунки боржників і здійснювати передбачені законом дії щодо стягнення коштів.

Як повідомляє ThePublic із посиланням на заяву міністра юстиції Дениса Маслова в ефірі телемарафону, завершення підключення банків стане черговим етапом цифровізації виконавчого провадження. Замість надсилання окремих запитів до фінансових установ виконавці зможуть отримувати необхідні відомості через електронну систему.

Що зміниться з 23 жовтня

Основна частина положень закону №4833-IX про цифровізацію виконавчого провадження має повністю набути чинності 23 жовтня 2026 року. Закон передбачає інформаційну взаємодію з АСВП не лише банків, а й інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей.

Після впровадження нової моделі система має охоплювати повний цикл роботи з коштами боржника: встановлення рахунків та електронних гаманців, отримання інформації про наявні кошти, накладення арешту, проведення стягнення та подальше зняття обмежень після виконання зобов’язань.

Окремі механізми електронної взаємодії виконавців із банками діють уже зараз, тому йдеться не про запровадження стягнення коштів із нуля, а про розширення системи на всі установи та автоматизацію процедур.

Очікується, що після повного погашення боргу інформація про це автоматично надходитиме до системи, а зняття арештів відбуватиметься значно швидше. Раніше в Мін’юсті повідомляли, що за новою моделлю розблокування рахунків має займати близько години.

Чи списуватимуть гроші автоматично за прострочений кредит або комунальні послуги

Сам факт прострочення платежу не дає банку права списати гроші з рахунку в межах виконавчого провадження. Для примусового стягнення необхідні передбачений законом виконавчий документ і відкрите виконавче провадження.

Підставою для стягнення може бути, зокрема, судове рішення, виконавчий напис або рішення іншого органу, яке відповідно до законодавства підлягає примусовому виконанню. Дії щодо арешту та стягнення коштів здійснюватиме державний або приватний виконавець, а не банк за власною ініціативою.

Механізм може застосовуватися до різних видів заборгованості, зокрема аліментів, штрафів, боргів за кредитами чи житлово-комунальними послугами, якщо для їх примусового стягнення вже існує належний виконавчий документ.

Водночас стягнення має здійснюватися в межах суми, необхідної для виконання рішення, з урахуванням виконавчого збору, витрат провадження та інших передбачених законом платежів.

Які гарантії передбачені для боржників

Цифровізація виконавчого провадження має прискорити не лише арешт і стягнення коштів, а й скасування обмежень після погашення заборгованості. Наразі боржники можуть стикатися із ситуаціями, коли рахунок залишається заблокованим навіть після сплати боргу через затримки з оформленням відповідних документів.

Окремі законодавчі гарантії стосуються звернення стягнення на житло. У 2026 році поріг заборгованості, за якого за загальним правилом не допускається примусова реалізація єдиного житла боржника, збільшили з 20 до 50 мінімальних заробітних плат. За наведеними Мін’юстом розрахунками, у 2026 році це близько 432,35 тис. грн.

Для військовослужбовців на період воєнного стану та протягом року після його завершення передбачено додатковий захист єдиного житла від примусового стягнення незалежно від суми боргу, за винятком визначених законом випадків.

Таким чином, жовтневе розширення АСВП змінить насамперед швидкість обміну інформацією між виконавцями та фінансовими установами, але не скасує вимог щодо законних підстав для примусового стягнення.