ДПС відстояла в суді 42,99 млн грн донарахувань у справі про виплату дивідендів нерезиденту

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду погодився з позицією Державної податкової служби у спорі щодо оподаткування дивідендів, виплачених компанії — резиденту Нідерландів. За повідомленням пресслужби ДПС від 21 вересня 2026 року, суд скасував рішення попередніх інстанцій, які визнали придбання корпоративних прав у колишнього власника достатньою підставою для застосування нульової ставки податку.

За результатами перевірки податкова служба донарахувала платнику 42,99 млн грн, з яких 34,39 млн грн становить основний платіж із податку на доходи нерезидента, а 8,60 млн грн — штрафні санкції.

Чому виник спір щодо нульової ставки

Платник податків застосував нульову ставку до дивідендів, виплачених компанії з Нідерландів, посилаючись на положення Конвенції між Україною та Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування. На його думку, придбання нерезидентом корпоративних прав у 2015 році відповідало передбаченій міжнародним договором умові щодо інвестування в капітал товариства.

Під час перевірки ДПС встановила, що нідерландська компанія придбала вже існуючі корпоративні права в попереднього власника. Кошти за такою операцією не вносилися безпосередньо до капіталу товариства, яке згодом виплачувало дивіденди.

Саме розмежування купівлі корпоративних прав та внесення інвестиції до капіталу компанії стало ключовим питанням податкового спору.

Які умови для нульової ставки визначив Верховний Суд

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду звернула увагу на підпункт «і» пункту 3 статті 10 Конвенції між Україною та Нідерландами. Для застосування передбаченої ним нульової ставки недостатньо самого факту придбання корпоративних прав.

За висновком суду, мають одночасно виконуватися встановлені міжнародним договором умови: компанія — резидент Нідерландів повинна володіти щонайменше 50% капіталу компанії, яка виплачує дивіденди, а інвестиція в розмірі не менш як $300 тис. має бути внесена безпосередньо до капіталу цієї компанії.

Верховний Суд зазначив, що українське законодавство може відносити придбання корпоративних прав до інвестиційних операцій, однак для застосування пільгової ставки в цій справі визначальним є спеціальне формулювання міжнародної конвенції. Купівля частки в попереднього власника не тотожна внесенню коштів до капіталу товариства, яке виплачує дивіденди.

З огляду на це Верховний Суд погодився з доводами ДПС і скасував рішення судів попередніх інстанцій, які прирівняли договір купівлі-продажу корпоративних прав до інвестиції в капітал.