Тайванська компанія TRC допомагає росії перетворювати некеровані бомби у високоточні

Тайванська компанія TRC виготовляє та модифікує сервоприводи для універсальних модулів польоту та корекції на замовлення російських окупантів. Це допомагає їм перетворювати некеровані бомби у високоточні плануючі. Про це повідомляє «Мілітарний», з посиланням на InformNapalm.

Спершу росія використовувала немодифіковані сервоприводи, які закуповувала через серію компаній прокладок. Їх застосовують в автомобільній, а не воєнній промисловості, тому через великі навантаження на крила, в них часто ламались вали, а двигун не справлявся з навантаженням. Через це росіяни звернулись до виробника з проханням внести модифікації аби посилити сервопривід.

Протягом року 2024 тайванський завод TRC, на прохання російських компаній, вносив п’ять змін до свого виробу. Зокрема окремі вузли почали виготовляти зі сплавів високої міцності, а також замінили двигун на більш потужний.

Навесні минулого року аналіз корпусів застосованих керованих авіабомб вказав на те, що окупанти налагодили їхнє масове виробництво. Збити такі бомби практично неможливо, а доступні Україні засоби ППО, такі як «БУК-М1» (дальнітсь близько 40 км) та комплекси С-300 (близько 60–70 км) не мають достатнього радіуса дії, щоб вразити російські літаки, що запускають авіабомби з УМПК. Це можуть зробити західні зразки техніки SAMP/T і Patriot, які мають дальність ураження 120 км і понад 150 км відповідно.

За рік керовані авіабомби з УМПК стали ледь не основною зброєю росіян. Спочатку корпус був фрезованим. У новій версії корпус литий, що свідчить про більшу масовість, налагодження серійного та дешевшого виробництва. Всередині нього близько 71% елементів зі США та Китаю.

Нагадаємо, що московський інститут теплотехніки (MITT) та інститут «Созвездие», які за даними української розвідки розробляють ракети «Орешник», шукають працівників із досвідом роботи з обладнанням, створеним німецькими і японськими компаніями. Особливо це стосується сфери використання комп’ютеризованих систем числового програмного управління (ЧПУ), які є ключовими для виробництва «Орешника».

Джерело