Скандал із “трудовою мобілізацією”: чи загрожують українцям примусові роботи

У Києві активно поширюються чутки про можливе запровадження суспільно корисних робіт. У соціальних мережах обговорюють інформацію про те, що містян певних категорій нібито можуть примусово направляти на розбір завалів після ворожих прильотів або на заготівлю дров. Приводом для занепокоєння став документ із відповіддю від КМДА, надрукований на бланку Київської міської військової адміністрації (КМВА). “Хвиля” пише, що журналісти видання ТСН.ua звернулися по юридичне роз’яснення та отримали офіційну відповідь від прес-служби КМВА.

У військовій адміністрації категорично спростували чутки про примусову мобілізацію громадян на розчищення вулиць. “Наразі питання впровадження трудової повинності в місті Києві не розглядається. КМВА відповідних доручень чи інших актів не видавала. А оприлюднена раніше інформація КМДА на бланку КМВА містить ознаки маніпуляції та навмисної дискредитації”, – заявили у відомстві.

У КМВА підтверджують, що в законодавстві прописані категорії осіб для залучення до суспільно корисних робіт, але оскільки у столиці це питання не розглядається, конкретні групи населення не визначалися.

При цьому влада високо цінує допомогу добровольців: “Водночас зазначаємо, що до розбору завалів на місцях прильотів у Києві часто добровільно долучаються волонтери, небайдужі громадяни, місцеві мешканці. Цим вони дуже допомагають екстреним службам та комунальникам. КМВА вітає такі ініціативи та завжди публічно дякує активним містянам, які долучаються до допомоги на місцях надзвичайних подій”.

Представники адміністрації додали, що поширювана в мережі інформація не відповідає дійсності. “У разі появи будь-яких змін або рішень, що стосуються життєдіяльності міста, про це повідомлятимуть додатково через офіційні канали комунікації”, – резюмували в КМВА.

З юридичного погляду запровадження трудової повинності в будь-якому місті України є законним. Як пояснює адвокатка Таміла Алексик, такі заходи застосовуються виключно в умовах воєнного стану, який наразі продовжено до 4 травня 2026 року. Головна мета подібних робіт – забезпечення потреб оборони, функціонування економіки та захисту критичної інфраструктури.

“Закон дозволяє проводити такі заходи як по всій країні, так і в окремих її регіонах. Рішення про це ухвалює військове командування разом із військовими адміністраціями. Вони можуть діяти самостійно або залучати органи влади та місцеве самоврядування. Але мені здається, це рішення може ухвалюватися військовими адміністраціями там, де це більш актуально на цей момент, тобто в прифронтових регіонах”, – пояснює юристка.

Якщо відповідний акт видадуть, до робіт можуть залучити працездатних осіб, які не задіяні в оборонній сфері, не мають бронювання та обмежень за віком або станом здоров’я. Під трудову повинність підпадають зареєстровані безробітні та внутрішньо переміщені особи (ВПО), студенти вишів та учні профтехучилищ, самозайняті громадяни та працівники сільського господарства. Також до виконання завдань можуть залучатися працівники підприємств у порядку переведення за погодженням з їхнім керівником. Пенсіонерів до 70 років закон дозволяє задіювати виключно за їхньою згодою та відсутності медичних протипоказань.

Суспільно корисні роботи зазвичай не потребують спеціальної професійної підготовки. Людей можуть направити на розбір завалів, розчищення доріг та залізничних колій, будівництво захисних споруд і ремонт укриттів. До переліку також входять вантажно-розвантажувальні роботи в портах і на залізниці, заготівля дров, сільськогосподарські роботи, підтримання публічного порядку та допомога хворим, людям з інвалідністю або дітям.

Адвокатка підкреслює, що такі роботи мають чіткі офіційні гарантії і не є примусовими заходами без дотримання прав. З кожною залученою особою в обов’язковому порядку укладається строковий трудовий договір. На час виконання завдань за людиною зберігається її основна посада на постійному місці роботи. Крім того, на учасників поширюється державне соціальне страхування та норми законодавства про охорону праці.

Залучати громадян до ліквідації наслідків у небезпечних умовах можна тільки добровільно. “Якщо роботи мають проводитися в небезпечних місцях (радіаційне або хімічне забруднення, зони з вибухонебезпечними предметами), залучення можливе виключно за письмовою згодою особи”, – зазначає Алексик.

Крім цього, закон суворо забороняє залучати до подібних робіт вагітних жінок, матерів із дітьми до трьох років і підлітків віком до 15 років, якщо це може завдати шкоди їхньому здоров’ю.