Кабмін спростив запуск проєктів ППП вартістю до €5,5 млн

Кабінет Міністрів України затвердив нові правила підготовки та реалізації проєктів публічно-приватного партнерства (ППП) і концесії, передбачивши спрощену процедуру для ініціатив вартістю до €5,5 млн. Про ухвалене урядом рішення 15 серпня повідомило Міністерство економіки та довкілля України.

Зміни мають уніфікувати підходи до підготовки, оцінки та відбору проєктів ППП, інтегрувати їх у загальну систему управління публічними інвестиціями та зменшити адміністративне навантаження під час реалізації порівняно невеликих ініціатив.

За словами заступниці міністра економіки та довкілля Анни Артеменко, уряд розраховує створити практичний механізм для активізації публічно-приватного партнерства та зробити умови участі у таких проєктах зрозумілішими для потенційних інвесторів. Окреме значення ППП має отримати під час реалізації проєктів відновлення України.

Проєкти до €5,5 млн отримають спрощену процедуру

Одним із ключових нововведень стане окремий порядок підготовки проєктів ППП вартістю до €5,5 млн. Для них передбачаються простіші процедури, що має скоротити тривалість підготовчого етапу та зменшити адміністративні витрати.

Водночас усі проєкти ППП та концесії готуватимуться, оцінюватимуться, пріоритизуватимуться та відбиратимуться відповідно до уніфікованих принципів. Їх включать до загальної системи управління публічними інвестиціями, щоб держава могла застосовувати зіставні критерії під час визначення ефективності, доцільності та готовності різних інвестиційних ініціатив.

Механізм ППП дозволяє залучати приватний капітал до проєктів, фінансування яких виключно коштом бюджету може бути складним або недоцільним. Приватний партнер може брати участь у фінансуванні, будівництві, модернізації та управлінні об’єктами, а ризики й зобов’язання розподіляються між ним і державним або місцевим партнером відповідно до умов конкретної угоди.

Уряд очікує, що новий порядок сприятиме модернізації критично важливої інфраструктури, ефективнішому використанню бюджетних ресурсів та залученню європейських і міжнародних фінансових інструментів.

ППП інтегрують у систему публічних інвестицій

Ухвалене рішення також змінює чинні правила управління публічними інвестиціями, затверджені постановою Кабміну №527 від 28 лютого 2025 року. Вимоги до проєктів диференціюватимуть залежно від їхнього масштабу та складності.

Зокрема, оновлюються правила підготовки попереднього інвестиційного та інвестиційного техніко-економічного обґрунтування, проведення галузевої й експертної оцінки та визначення готовності проєктів до реалізації.

Під час оцінювання публічних інвестиційних проєктів державні органи додатково аналізуватимуть можливість і доцільність залучення приватного партнера. Таким чином, ППП розглядатиметься як один із можливих механізмів реалізації проєкту ще на етапі його підготовки.

Також запроваджуються єдині проєктні портфелі на державному, регіональному та місцевому рівнях. Їх можна буде актуалізувати протягом життєвого циклу проєктів залежно від зміни економічної ситуації, фінансових можливостей та результатів реалізації.

Якщо основні параметри проєкту суттєво змінюватимуться, його оновлені характеристики підлягатимуть повторній оцінці. Одночасно посилюються вимоги до планування, моніторингу та оцінювання результатів, щоб контролювати не тільки обсяги залученого фінансування, а й досягнення запланованих економічних та соціальних показників.

Громади отримають більше можливостей у 2026 році

Окремі зміни стосуються регіонів і територіальних громад. У 2026 році за рішенням місцевої інвестиційної ради до єдиного проєктного портфеля можна буде включати ініціативи, для яких уже підтверджене фінансування.

Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування також зможуть самостійно визначати напрями публічного інвестування за умови їх відповідності стратегічним документам. Це має дозволити регіонам швидше змінювати інвестиційні пріоритети та спрямовувати ресурси на найбільш нагальні потреби, зокрема на підвищення стійкості громад та підготовку інфраструктури до осінньо-зимового періоду.

Водночас для проєктів, розкриття інформації про які може створювати ризики для критичної інфраструктури, кібербезпеки або національної безпеки, передбачені обмеження доступу до окремих даних. Уряд таким чином планує зберегти прозорість системи публічних інвестицій, не допускаючи оприлюднення чутливої інформації.