Реформа АРМА та нова роль арбітражних керуючих: чи подолає проєкт №12374-д наявні проблеми?

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №12374-д, який покликаний перезавантажити роботу Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Цей проект був поданий на заміну проектів законів України реєстр. № 12374 від 02.01.2025 р., № 12374-1 від 08.01.2025 р. та № 12374-2 від 14.01.2025 р. Чи стане це початком реального реформування, чи лише черговою зміною правил без покращення управління активами?

Новий закон: що змінюється?

Законопроєкт №12374-д, ухвалений сьогодні, 12 лютого, парламентом в першому читанні 233 голосами, передбачає:

• Незалежний відбір керівника АРМА (з переважним правом міжнародних експертів).
• Вдосконалення управління арештованими активами, зокрема, через залучення професійних управителів (арбітражних керуючих та приватних виконавців).
• Посилення відповідальності за неефективне управління активами.
• Зобов’язання передавати активи на баланс АРМА у чітко визначений строк та призначати управителя у визначений законодавством термін​.

Як зазначила голова антикорупційного комітету ВР Анастасія Радіна, 80% арештованих активів, які передаються в АРМА, не приносять державі жодного доходу, а часто навіть залишаються під контролем осіб, причетних до корупційних схем​.

Хронічні проблеми АРМА

Проблеми в роботі АРМА не є новиною. Аудит Рахункової палати України в грудні 2024 року виявив системні порушення у діяльності агентства.

🔺 Низька ефективність управління активами – з понад 100 тисяч ухвал суду лише 1% активів реально передані в управління.

🔺 Відсутність прозорої системи обліку – активи на мільярди гривень не відображаються у бухгалтерському обліку, а реєстр АРМА не містить повної інформації про їхню оцінку​.

🔺 Неефективне виконання судових ухвал – з 684 ухвал, передбачених для АРМА, лише 135 реалізовані. 39,4 млрд грн активів досі не передані в управління, що означає втрачений дохід для держави​.

🔺 Відсутність реальних механізмів контролю – безсистемність та бюрократичні перепони призводять до того, що АРМА не виконує свою основну функцію – перетворення арештованих активів на фінансовий ресурс для держави​.

Залучення арбітражних керуючих – вихід із кризи?

Одним із ключових нововведень реформи є залучення арбітражних керуючих як професійних управителів (разом з приватними виконавцями).

Нова стаття 21-2 «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» виглядає наступним чином:

Управитель активами

1. Управителем активами може бути особа, яка здійснює професійну діяльність приватного виконавця та відомості про яку внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України або особа, яка є арбітражним керуючим, відомості про яку внесено до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, та має стаж здійснення такого виду діяльності не менше 3 років, пройшла навчання з питань управління активами в порядку, визначеному Національним агентством, і отримала сертифікат управителя активами.

2. Активи, зазначені в частині першій статті 21 цього Закону, крім активів перелічених в частині третій цієї статті, передаються Національним агентством управителям активів, які є приватними виконавцями.

3. Управителям активів, які є арбітражними керуючими, Національним агентством передаються в управління такі активи:
1) корпоративні права;
2) єдині майнові комплекси юридичних осіб;
3) інші активи, вартість яких перевищує 20 тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня поточного року.

Такі новації матимуть позитивний ефект в сфері управління арештованими активами, оскільки:

• Арбітражні керуючі вже мають досвід антикризового управління, зокрема у сфері банкрутств, що може підвищити ефективність управління арештованими активами​.
• Контроль через сертифікацію та відповідальність – арбітражні керуючі проходитимуть сертифікацію, а за неефективне управління зможуть бути дискваліфіковані​.
• Зменшення корупційних ризиків – на відміну від бізнес-конкурентів, арбітражні керуючі не мають конфлікту інтересів щодо активів, якими вони управляють​.

В НААКУ однозначно підтримують зміни, запропоновані законопроектом №12374-д. Зокрема, голова НААКУ Олександр Бондарчук зазначає наступне:

“Невід’ємною частиною звичної щоденної роботи арбітражного керуючого є проведення комплексу заходів відновлення платоспроможності боржників, що за своєю сутністю являє собою антикризове управління як у сприятливих, так і в критичних умовах. Професія арбітражних керуючих існує в Україні вже декілька десятиліть, за цей час вона здобула визнання та стала важливим елементом ефективного антикризового управління в Україні.

Отримавши довіру держави, відбувається постійне розширення меж у професійній діяльності арбітражних керуючих, при наявності розвиненої та ефективної системи контролю за діяльністю, що здійснюється Міністерством юстиції та НААКУ. В системі визначено чіткий розподіл функцій: надання доступу до професії, організація підвищення кваліфікації, контроль діяльності та притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Звертаємо увагу, що станом на сьогодні маємо вже працюючий механізм залучення арбітражних керуючих для здійснення тимчасової адміністрації небанківських фінансових установ (страховика, кредитної спілки).

Також, введено в дію Порядок призначення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку тимчасового керівника, яким може бути арбітражний керуючий, виконавчого органу професійного учасника ринків капіталу, професійного учасника організованого товарного ринку, особи, яка провадить діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками, на період дії воєнного стану.

Окремо потрібно звернути увагу на запровадження та вже діючий механізм ліквідації державних підприємств без необхідності звернення до суду, який передбачає залучення
арбітражних керуючих для реалізації цього процесу, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1138 від 16 грудня 2020 року “Про затвердження Порядку проведення ліквідації державних підприємств у позасудовому порядку”.

Отже, в зв’язку із викладеним, можемо констатувати, що за роки функціонування системи взаємодії арбітражних керуючих, НААКУ, Міністерства юстиції України вона зарекомендувала себе як ефективний, надійний інструмент визнаний усіма зацікавленими інституціями, включаючи європейських партнерів”.

Проте такі новації не всім до вподоби. В АРМА скептично ставляться до залучення арбітражних керуючих, вбачаючи у цьому ризик зменшення власного впливу​.

Які перспективи реформи?

З одного боку, ухвалені зміни можуть суттєво підвищити ефективність управління арештованими активами. Новий порядок відбору керівництва та запровадження незалежного, реального та ефективного управління активами можуть стати дієвими запобіжниками корупції.

З іншого боку, реформа стикається з опором зсередини, а її успіх залежить від того, наскільки ефективно нові норми будуть реалізовані на практиці.

Чи стане це реальним реформуванням АРМА, чи просто зміною механізмів розподілу активів? Відповідь на це питання залежатиме від ефективності імплементації нового закону та політичної волі до реальних змін.