Рахункова палата оприлюднила результати аудиту проєкту модернізації соцпідтримки

Рахункова палата провела аудит фінансової звітності спеціального призначення за проєктом «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», що реалізується за підтримки позик Міжнародного банку реконструкції та розвитку № 8404, 9107 та 9196. Аудит охопив 2023–2024 роки, а відповідний звіт було затверджено на засіданні Рахункової палати 16 грудня. Контрольний захід здійснювався під керівництвом Голови Рахункової палати Ольги Піщанської.

Проєкт фінансується коштом трьох позик МБРР на загальну суму $750 млн та реалізується з жовтня 2014 року до 31 грудня 2025 року. Його мета — удосконалення механізмів надання соціальної допомоги найбільш уразливим верствам населення, а також посилення інституційної спроможності органів влади в адмініструванні соціальних виплат і послуг. Зокрема, йдеться про впровадження інформаційних систем, закупівлю обладнання та програмного забезпечення для управління соціальними виплатами на державному та місцевому рівнях. Головним розпорядником коштів і відповідальним виконавцем проєкту є Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України.

За результатами аудиту Рахункова палата не виявила суттєвих порушень, які могли б вплинути на фінансову звітність. У зв’язку з цим надано позитивну аудиторську думку: фінансова звітність за проєктом достовірно відображає стан і результати його виконання, рух коштів позик та всі суттєві операції, а також підготовлена відповідно до вимог Світового банку та міжнародних стандартів аудиту. Встановлено, що витрати за проєктом були цільовими, коректно відображалися в обліку Мінсоцполітики та системі Світового банку, а підтвердні документи — наявні.

Водночас аудитори не змогли підтвердити фактичний стан окремих активів — комп’ютерної техніки та меблів на суму 22,5 млн грн, оскільки частина територіальних громад, які їх отримали, перебуває в зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської та Херсонської областей. Крім того, виявлено низку недоліків у процесах управління коштами позик та майном, що потребують додаткової уваги з боку Мінсоцполітики.

Зокрема, через відсутність адміністративних важелів міністерство не отримувало повної інформації про стан майна, закупленого за кошти проєкту та переданого громадам. Не були надані інвентаризаційні описи майна на понад 140 млн грн від громад, розташованих на умовно безпечних територіях. Також у 2023–2024 роках фіксувалися затримки до трьох місяців із погодженням заявок на отримання коштів за позиками МБРР з боку Мінфіну та Мінсоцполітики, що призводило до втрати актуальності частини розрахунків і перенесення витрат у звітність наступного року.

Аудит встановив і порушення у сфері публічних закупівель: окремі закупівлі не включалися до річних планів, проводилися за участі одного учасника, а інформація про них оприлюднювалася в Prozorro не в повному обсязі або із запізненням. Зафіксовано також недоліки в адмініструванні договорів із консультантами — звіти та акти виконаних робіт затверджувалися несвоєчасно.

Окремо аудитори звернули увагу на викривлення бюджетної звітності Мінсоцполітики за 2024 рік: видатки на оплату послуг було завищено на 8,5 млн грн, що становить близько третини касових видатків за відповідною програмою, за рахунок заниження витрат на придбання активів. Такі дії кваліфіковано як порушення бюджетного законодавства. Крім того, оновлений у жовтні 2025 року регламент роботи з інформаційно-комунікаційною системою міністерства залишається недосконалим і не містить чітких процедур контролю доступу, що створює ризики несанкціонованого втручання та зниження рівня кіберзахисту.

Під час перевірки також проаналізовано виконання рекомендацій попереднього аудиту: з 21 рекомендації Мінсоцполітики виконало 20 повністю та одну частково, Міністерство фінансів — одну з двох. За словами Ольги Піщанської, фінансова звітність за 2023–2024 роки у всіх суттєвих аспектах достовірно відображає стан виконання проєкту, а виконання рекомендацій попередніх аудитів сприяло досягненню такого результату.

За підсумками аудиту Рахункова палата надала Кабінету Міністрів України та Мінсоцполітики рекомендації щодо посилення контролю за валютними операціями та спеціальним фондом проєкту, а також щодо вдосконалення роботи інформаційно-комунікаційної системи міністерства