Позиція ВС щодо сплати заборгованості подружжям після розірвання шлюбу

При вирішенні спору про порядок виконання колишнім подружжям зобов`язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, якщо питання про поділ цих зобов`язань не було зі згоди кредитора вирішено при поділі спільного майна цього подружжя, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 295/8319/18.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що у січні 2012 року відповідачі як подружжя звернулися до позивача з проханням надати у позику кошти для погашення заборгованості за договором кредиту, який був укладений ними з метою придбання квартири. Позивач погодилася на прохання відповідача та 21 січня 2012 року позичила іншій особі 35 000 дол. США, про що відповідач 25 січня 2012 року склав відповідну розписку, в якій підтвердив обставини отримання спірних коштів у борг.

Пізніше позивач дізналася про розірвання шлюбу між сторонами та звернення одного з відповідачів до суду з позовом про визнання права власності на ½ частину квартири, придбаної в кредит. Заочним рішенням районного суду у справі визнано квартиру спільною сумісною власністю відповідачів та визнано за останньою право власності на ½ частину цього майна.

Також вказувала, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї. Відповідач повернув позивачу лише 3 650 дол. США, тому відшкодуванню підлягає борг у розмірі 31 350 дол. США.

На підставі викладеного позивач просила стягнути із відповідачів по 15 675 дол. США з кожного.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Стягнуто у солідарному порядку із відповідачів на користь позивача заборгованість за договором позики у розмірі 31 350 дол. США. Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Встановлено, що спірний договір позики було укладено саме в інтересах відповідачів як подружжя, оскільки отримані за цим правочином кошти були використані з метою погашення кредитних коштів, за які у період шлюбу придбана квартира, що у подальшому була розділена між відповідачами як подружжям.

Також ВС підкреслив, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини другої статті 73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

Таким чином, за спільними зобов’язаннями подружжя останнє відповідає усім своїм майном. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (частина перша статті 68 СК України). Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).

ВС наголосив: той факт, що відповідачі не врахували відповідних боргових зобов`язань при поділі майна подружжя, не може доводити відсутність у них цих спільних боргових зобов`язань.

Таким чином, правовий режим спільної сумісної власності подружжя, винятки з якого прямо встановлені законом, передбачає нероздільність зобов`язань подружжя, що за своїм змістом свідчить саме про солідарний характер таких зобов`язань, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї.

Також Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спору про порядок виконання колишнім подружжям зобов`язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, якщо питання про поділ цих зобов`язань не було зі згоди кредитора вирішено при поділі спільного майна цього подружжя, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном.

Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для солідарного стягнення із відповідачів заборгованості за договором позики.