Мобілізація в Україні: сценарії реформування системи призову у 2026 році

В Україні дедалі гостріше постає питання реформування системи призову. Колишній речник Генштабу ЗСУ, військовий експерт Владислав Селезньов наголошує, що нинішня ситуація, коли за весь процес відповідають лише територіальні центри комплектування, суперечить законодавству та логіці державної безпеки, повідомляє ТСН.ua.

Хто має опікуватися мобілізацією

Експерт звертає увагу на те, що згідно із законом, мобілізація — це не лише функція військових, а обов’язок усієї державної вертикалі.

“У нас виходить так, що за мобілізацію відповідає ТЦК і, відповідно, всі камінці сипляться на голову ТЦК. Хоча це державна справа і цим має опікуватися уряд на чолі з прем’єр-міністром. А також органи місцевого самоврядування, керівники організацій, підприємств та установ”, — зазначає Селезньов.

Він підкреслює, що місцева влада не може ігнорувати цей процес: “Не повинно бути такого, що голова сільради буде розмірковувати, мовляв, хочу — займаюсь (оповіщенням), не хочу — не займаюсь”.

Криза мотивації та “провал пропаганди”

Порівнюючи ситуацію з початком повномасштабного вторгнення, Селезньов констатує значні зміни в настроях суспільства. Причиною тому — відсутність єдиного сприйняття війни та слабка інформаційна політика.

“Чому так змінилась ситуація? По-перше: не було дотримано фактору справедливості. Сприйняття війни, наприклад, в Ізюмі, Харкові відрізняється від сприйняття війни в Ужгороді. По-друге: у нас де-факто провалена комунікаційна кампанія на рівні держави. Де наша пропаганда, яка має усіляко мотивувати громадян?”, — каже експерт.

Гроші та технології як основа майбутнього

Для успішної мобілізації у 2026 році держава має забезпечити гідні умови служби, особливо для тилових підрозділів, щоб служба була конкурентною на ринку праці.

“Якщо контрактник у першій рік служби отримує менше за охоронника в супермаркеті в центрі Києва, то це неподобство. Я маю на увазі не тих контрактників, які виконують завдання на полі бою, а тих, хто є у тилових підрозділах”, — наголошує військовий аналітик.

Водночас Селезньов додає, що чисельність — не головний чинник: “Саме технології, техніка та тактика можуть дати нам перевагу навіть за умови меншої чисельності”. Проте мобілізація має тривати, щоб забезпечити ротації воїнів, які перебувають на фронті по 200 діб, що є “поза межами людських можливостей”.

Також експерт припускає, що Україні, можливо, варто розглянути відновлення строкової служби для формування якісного мобілізаційного резерву на майбутнє.